План Предмет I завдання патопсихологiї. Мiсце патопсихологiї в системi психологiчних I медичних наук. Принципи побудови патопсихологiчного обстеження дiтей - страница 4

^ СИСТЕМАТИКА ОЛІГОФРЕНІЇ:
ІДІОТІЯ – найважчий ступінь олігофренії, IQ = 0-20, практичні повна відсутність мислення, грубе недорозвинення всіх пізнавальних процесів. У дітей, страждаючих ідіотією, спостерігається або повна відсутність реакцій на оточуюче, або різке їх зниження і неадекватність. Вони насилу орієнтуються в просторі або абсолютно не орієнтуються, не в змозі запам'ятати свого місця за столом або відшукати своє ліжко, безпорадні, часто неохайні, не здібні до яких-небудь цілеспрямованих дій, взнають тільки тих, хто за ними залицяється. Мова нечленороздільна, сприймають сторону переважно інтонації мови, немає навиків самообслуговування, поведінка обмежується імпульсними реакціями на зовнішній подразник або підлегле реалізації інстинктивних потреб. Відчуття незадоволення, пов'язане з відчуттями голоду і холоду, виявляється руховим збудженням і криком. Відчуття радості, печалі і страху їм неприступні, плач і сльози у них відсутній. Надані самим собі, такі хворі або нерухомі, або безцільно рухаються, перекидаються. Рухи у них погано координовані, носять автоматизований, безцільний характер: розгойдування тулуба з одного боку в інший, топтання з ноги на ногу, відкриття і закриття дверей, монотонне кивання головою, рух нижньою щелепою.

Діти, страждаючі ідіотією, безпорадні, нездібні до самостійного життя, потребують постійному нагляді і догляді за ними. Їх опікають в установах соціального забезпечення.


ІМБЕЦИЛЬНІСТЬ – менш виражений ступінь недоумства. Є обмежена здібність до накопичення деякого запасу відомостей, можливість виділення найпростіших ознак предметів і ситуацій. Нерідко доступно і розуміння і вимовлення окремих фраз, є найпростіші навики самообслуговування. В емоційній сфері виявляються зачатки самооцінки, переживання образи, насмішок. Можливо навчання елементам читання, листа, простого порядкового рахунку.

Чітко виражена імбецильність IQ =20-30, формуються навички самообслуговування, мова складається з 2-3-словных фраз;

Умеренная імбецильність IQ =35-49, при якій спостерігається фразова мова, пізнавання і відтворення букв, складів, простих слів, найпростіші трудові навики.

Не дивлячись на виражений інтелектуальний дефект, нездатність до відволікання і узагальнення, у дітей, страждаючих імбецильністю середньому і легкому ступеню, виражено практичне, житейське орієнтування. Проте навчатися в допоміжних школах вони не можуть, ці діти потребують постійній опіці.


ДЕБІЛЬНІСТЬ – найлегша і поширена форма олігофренії. IQ = 50-70. Мислення має наочно-образний характер, доступна певна оцінка конкретної ситуації, орієнтація в простих практичних питаннях. Є фразова мова, іноді непогана механічна пам'ять. Діти навчані за полегшеними програмами (допоміжні школи), вони опановують навиками читання, листа, рахунку, здібні до простої трудової діяльності. Характерна примітивність інтересів і відчуттів, нездатність до творчої поведінки, низька критичність, трудність в засвоєнні навиків, відсутність їх перенесення, інертність, повільний темп сенсомоторних реакцій, вузькість зони найближчого розвитку.

Виділяють також НЕУСКЛАДНЕНУ, УСКЛАДНЕНУ І АТІПІЧНУЮ форми олігофренії (Г.Е.Сухарева):

При неускладненій олігофренії в клинико-психологічній картині дефекту є лише вищеописані риси недорозвинення.

При ускладненій формі олігофренії психічне недорозвинення ускладнено хворобливими (енцефалопатичними) симптомами пошкодження нервової системи: церебрастеническим (недорозвинення ускладнюється підвищеною стомлюваністю і психічною виснажуваністю), неврозоподібним (ускладнена ранимою, боязливою, схильністю до страхів, тиків.), психопатоподібним (ускладнюється явищами соціальної дезадаптації), епилептиформными (з судорожними припадками), апатико-адинамическими (повільність, млявість, слабкість). Ускладнені форми частіше мають натальну і постнатальну етіологію.

Атіпічниє форми (наприклад, мікроцефалія, макроцефалія і гідроцефалія) олігофренії характерні можливістю порушення загальних закономірностей олігофренії. Наприклад, при гідроцефалії порушується чинник тотальності поразки, наголошується добра механічна пам'ять.

При більшій тяжкості органічної поразки нервової системи онтогенез може обмежитися найранішими етапами розвитку. Формування складних психічних функцій може не розвернутися взагалі.

В динаміці психічного розвитку дітей, страждаючих олігофренією, ознаки недорозвинення виступають на кожному віковому етапі. Ступінь їх вираженості пропорційний глибині ураження мозку, інтенсивності і екстенсивності кіркової недостатності. Для першого року життя характерний запізнювання формування перцептивних функцій: реакцій на світло, звук, іграшку, уповільнення формування статичних і локомоторних навиків. У віці 2-3 років очевидно саме виражене запізнювання розвитку навиків самообслуговування, виразно виявляється недорозвинення мови.

В дошкільному віці вже чітко виступає недостатність інтелектуальної діяльності в цілому: відсутність допитливості, слабкість пізнавальної активності. При підготовці до школи виявляються виражені труднощі в оволодінні навиками рахунку і листа.

Гра довго затримується на стадії простого маніпулювання, елементарних наслідувальних стереотипів, і в ній виразно видно відсутність творчості, ініціативи. Лише до 7-8-річного віку рівень розвитку наочних ігрових дій наближається до рівня гри здорових дітей 3-4 років. Проте, якщо в нормі ці складні наочні дії є передумовою розвитку ролевої гри, то у дітей, страждаючих олігофренією, передумови розвитку ролевої гри складаються до того моменту, коли провідною діяльністю вже стає учбова. Грубе запізнювання у формуванні одних психічних новоутворень веде до недорозвинення інших.

Для розвитку дітей-олигофренів характерна і ретардація вікових рівнів психогенного реагування. Психогенні реакції переважно мають форму, типову для більш молодшого віку. Довго зберігається сомато-вегетативний рівень реагування на психотравмуючу ситуацію. Переважання інфантильних психомоторного і афектного рівнів реагування в підлітковому віці робить підлітків-олігофренів спроможними до імпульсивних асоціальних вчинків.

Отже, для психологічних параметрів недорозвинення при олігофренії типова тотальність поразок із залученням як приватних функцій, так і загальних регуляторних систем. При цьому ранній час поразки приводить до більш вираженого недорозвинення функцій, що мають найтриваліший часовий період дозрівання, що визначає ієрархію, в якій особлива тяжкість недорозвинення падає як на регуляторні системи, так і на вищий рівень організації будь-якої психічної функції. Первинний дефект пов'язаний з тотальністю недорозвинення мозку і особливо філогенетично наймолодших асоціативних зон. Вторинний дефект, безпосередньо пов'язаний з первинним, має кільцевий характер, викликаний двома координатами недорозвинення: зверху «вниз» і «від» низу до верху. У формуванні вторинного дефекту велика роль належить культурній депривації: низькі інтелектуальні можливості дитини, страждаючої олігофренією, не тільки початково утрудняють засвоєння інформації, але і створюють для нього ситуацію ізоляції в середовищі однолітків, випадання з сфери повноцінного спілкування, викликають невротичні нашарування, ще більш гальмуючі контакти з оточуючими.

В структурі дізонтогенеза спостерігаються характерні для психічного недорозвинення порушення зв'язків міжаналізаторів. Чим грубіше недорозвинення, тим більше виступають явища ізоляції окремих функцій. Зважаючи на найбільшу незрілість вищих регуляторних систем є значне недорозвинення ієрархічних структур.

Нестійкість недорозвинених функцій обумовлює їх підвищену тенденцію до декомпенсації по типу регресу.

В явищах асинхронії розвитку панують ознаки ретардації з редукованою окремих етапів.

Тема 5.

Органiчнi синдроми i розлади


1. План.

  1. Мiнiмальна мозкова дисфункцiя

  2. Мiжпiвкульова дисфункцiя.

  3. Порушення мовлення. 4.

  4. Епiлепсiя.

  5. Аутичнi розлади


2. Завдання для самостійного опрацювання

  1. Ознайомитися з основними науковими працями по темі.

  2. Скласти конспекти робіт

Ковалев В.В. Синдромы раннего детского аутизма //Детская патопсихология: Хрестоматия / Сост. Н.Л.Белопольская. – М., 2001. – с. 195-205


Каган В.Е. Аутизм // Детская патопсихология: Хрестоматия / Сост. Н.Л.Белопольская. – М., 2001. – с. 205 – 209.


  1. Розробити опорний сигнал по темi.




  1. Питання для самостійного вивчення

  1. Психологiчнi механiзми раннього дитячого аутизму (РДА)

  2. Корекцiя РДА




  1. Питання для самоперевірки та самоаналізу

  1. Якi iснують типи ушкодженого психiчного розвитку?

  2. У чому причини виникнення ушкодженого психiчного розвитку?

  3. Назвiть критерiї первинної дiагностики порушень мовлення, чи­­­тання, писання.

  4. Якi психологiчнi змiни можуть статися у хворих на епiлепсiю? Чому необхiднi динамiчне спостереження й раннє виявлення?

  5. Якi психологiчнi механiзми лежать в основi раннього дитячого аутизму?

  6. У чому полягає значущiсть роботи з родиною дитини з РДА?


6. Лiтература.

  1. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. - К., 1986.

  2. Валлон А. Психическое развитие ребснка. - М., 1967.

  3. Диагностика психического развития / Б. Банаштан, Б. Голуб и др. - Прага, 1978.

  4. Каган В.Е. Аутизм у детей. - Л., 1981.

  5. Ковалсв В.В. Психиатрия детского возраста. - М., 1979.

  6. Лурия А.Р. Проблемы высшей нервной деятельности нормального и аномального ребснка / Собр. Соч.: В 4 т. - М., 1956. - Т. 2

  7. Практикум по патопсихологии. / Под ред. Зейгарник С.Я., В.Р. Николаевой, В.В. Лебединского. - М., 1987.

  8. Спиваковская А.С. Нарушения игровой деятельности . - М., 1980.

^ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ


Тема 5.

„Органiчнi синдроми i розлади”


1. План.

  1. Детермiнанти вiдхилень у розвитку особистостi.

  2. Структура первинного i вторинного дефектiв.

  3. Частковий i загальний характер порушень психiчного розвит­­­ку.

  4. Порушення мiжфункцiональної взаємодiї.


^ 1. Пошкоджений психічний розвиток - цей розвиток дитини з органічною поразкою ЦНС. Характерною моделлю пошкодженого психічного розвитку є органічна деменція. Етіологія пошкодженого психічного розвитку пов'язана з перенесеними інфекціями, інтоксикаціями, травмами нервової системи, спадковими дегенеративними, обмінними захворюваннями мозку.

^ На відміну від олігофренії, яка також має аналогічне походження, деменція виникає, або починає грубо прогресувати у віці після 2-3 років, коли значна частина мозкових структур є щодо сформованої, тому дія шкідливості викликає їх пошкодження, а не тільки недорозвинення.

Динаміка хворобливого процесу має вирішальне значення для можливості психічного розвитку: важка прогресуюча деменція, що виникла в дитячому віці, не може бути віднесений до аномалії розвитку, оскільки відбувається наростаючий розпад психічних функцій, обумовлених прогресуючим хворобливим процесом. Про аномальний розвиток можна говорити тільки у випадку т.з. «резидуальної органічної деменції», при якій недоумство є залишковими явищами ураження мозку травмою, інфекцією, інтоксикацією, а припинений хворобливий процес дає певні можливості для психічного розвитку, хоча і грубо порушеного.

На перший план в структурі дефекту при органічній деменції виступає парциальність розладів. В одних випадках це грубі локальні кіркові і підкіркові порушення (розлади гностик, порушення просторового синтезу, рухів, мови і т.д.), недостатність яких іноді більш виражена, ніж нездатність до відволікання і узагальнення. Але частіше виявляється сумісна кірково-підкіркова дефицитарність. Пошкодження підкіркових областей призводить до того, що при органічній деменції, як правило, сильніше, ніж при олігофренії, страждають нейродинамічні процеси, унаслідок чого більш виражена інертність мислення, важче виснажуваність, спостерігаються персевераторні явища. Наявність грубих нейродинамічних розладів різко дезорганізовуватиме психічну діяльність.

Велике значення в структурі дефекту мають порушення цілеспрямованості мислення, які звичайно виражені більш грубо, ніж при олігофренії. Також характерний порушення критичності, відсутність розуміння і переживання своєї неспроможності, байдужість до оцінки і відсутність планів на майбутнє.

Зміни особи в одних випадках виступають дуже різко і особливо виявляються в малій прихильності до рідних і близьких, частій відсутності відчуття сорому, жалості.

Якщо при олігофренії енцефалопатичні розлади характерні лише для ускладнених форм, то при органічній деменції енцефалопатичні розлади спостерігаються практично завжди.

Г.В.Сухарева виділяє 4 типи органічної деменції у дітей. Перший тип характеризується переважанням низького рівня узагальнення. При другому типі на перший план виступають грубі нейродинамічні розлади, різка сповільненість і погана перемикається розумових процесів, важка психічна виснажуваність, нездатність до напруги. При третьому типі органічної деменції понад усе проявлена недостатність мотивації, слабкість спонук до діяльності, млявість, апатія. При четвертому основними порушеннями є низька критичність і цілеспрямованість мислення в поєднанні з грубими розладами уваги, різкої відволікаємість, «польовою поведінкою».

На відміну від затримки психічного розвитку при деменції спостерігається розладнаність діяльності, особовий розпад, груба некритичність і велика тяжкість порушення окремих функцій.

Якщо при олігофренії йдеться про первинне недорозвинення лобових систем, при затримці психічного розвитку – про уповільнення темпу їх дозрівання, то при деменції явища пошкодження і недорозвинення поєднуються. При органічній деменції, на відміну від олігофренії, розвиток дитини до дії травмуючого чинника звичайно правильний і своєчасний. Органічна деменція часто супроводиться неврологічними відхиленнями – тиками, парезами, судорожними припадками. Фізична статура дитини з органічною деменцією пропорційно, в ньому відсутні диспластичні ознаки, характерні для олігофренії. Тому навіть при негрубому ступені органічної деменції навчання дітей представляє великі складнощі.

Т.о., структура психічного дефекту при органічній деменції складніша і поліморфна, ніж при олігофренії. Первинний дефект пов'язаний з різною локалізацією пошкодження. Характер вторинних дефектів обумовлений специфікою первинної поразки, а також недорозвиненням систем, функціонально пов'язаних з пошкодженими. Основні координати недорозвинення направлені «від» низу до верху (від пошкодженої приватної функції до регуляторної, про пошкоджених підкіркових утворень – до кори). В порушенні міжфункціональних взаємодій спостерігається розпад ієрархічних зв'язків з явищами ізоляції, в першу чергу розгальмування підкіркових функцій. Елементи асинхронії розвитку виявляються в ретардації формування вищих психічних функцій.

2. Дефіцитарний психічний розвиток пов'язаний з первинною недостатністю окремих систем: зору, слуху, мови, опорно-рухової, а також тяжкі соматичні захворювання. Самою показовою моделлю дефіцитарного розвитку є аномалії розвитку дітей з поразкою сенсорної або моторної сфери.

^ ПОРУШЕННЯ МОВИ (алалії). Алалія – відсутність або недорозвинення мови унаслідок органічної поразки мовних зон кори головного мозку у внутрішньоутробному або ранньому періоді розвитку дитини. При алалії відбувається затримка в дозріванні нервових кліток переважно в скронево-тім'яно-потиличних частках, в лобово-скроневій і скроневій частинах домінантної півкулі. Діагностика алалії звичайно проводиться у віці 3 років. Виділяють моторну і сенсорну форми алалії.

При МОТОРНІЙ АЛАЛІЇ утрудняє вимова окремих звуків, і їх злиття під час вимовлення слів. Це приводить до перестановки звуків і складів, спрощення і спотворення слів. Тому дитина, добре розуміючи звернену до нього мову, відстає в мовному розвитку, у нього довго не розвивається самостійна мова, він залишається на рівні окремих звуків і слів. Звичайно при цьому також виявляється порушеною дрібна моторика правої руки. За умови своєчасного лікування, логопедичної і педагогічної допомоги з 3-4 років, можливо формування зв'язної діалогічної мови, розвиток пізнавальної активності.

СЕНСОРНА АЛАЛІЯ – порушення розуміння мови в результаті поразки скроневої частки домінантної півкулі. Слух при цьому не порушений, порушена здібність до аналізу звуків мови. За наявності власної мови у таких дітей спостерігається підвищена мовна активність при зниженій увазі до мови оточуючих і відсутність контролю над своєю мовою. Розуміння мовних інструкцій утруднено, але при показі можливо виконання складних вербальних завдань. Логопедичні заняття приводять до значного поліпшення.Такі діти вимагають раннього виявлення і навчання в спеціалізованих логопедичних дитячих садах і школах.

ДІСЛЕКСІЯ – часткове специфічне порушення засвоєння процесу читання, обумовлене несформованістю або порушеннями вищих психічних функцій і виявляється в повторенні стійких помилок на листі, які в легких формах зникають самі собою, в складних випадках необхідні заняття з логопедом. Типові помилки такі: заміна і змішення звуків при читанні (б-п, с-ш), а також заміна графічно схожих букв (х-ж, п-н, з-в); побуквенне читання; пропуски голосних і згідних, перестановка складів, порушення розуміння прочитаного. ДІСГРАФІЯ – часткове специфічне порушення листа, що виявляється у вигляді стійких і повторюються помилок при письмі: перестановка і заміна букв, порушення звуко-складової будови слова, дзеркального написання букв. Причинами дисгафії можуть бути недорозвинення мови, порушення її граматичної будови, недорозвинення зорового гнозиса, порушення звукового аналізу і синтезу. Обидва описані розлади звичайно діагностуються до кінця другого року навчання.

ДІСЬКАЛЬКУЛІЯ – специфічне порушення формування навику рахунку, пов'язане з недоліком просторового гнозиса. Визначається до кінця 1 класу. Виявляється в нерозумінні структури числа, нерозрізненні, наприклад, 537 і 357, 107 і 1007. Такі діти також утрудняють в розпізнаванні геометричних фігур, у них спостерігається недостатність зорового аналізу і синтезу. При вираженій дискалькулії бажано навчання в спеціальних класах логопедичної школи.

В ході спеціального навчання в логопедичних школах або в умовах занять з логопедом у дітей компенсуються розлади мови і листа.

^ Діти з НЕДОСТАТНІСТЮ СЕНСОРНОЇ СФЕРИ (слуху і зору) розвиваються по аномальному типу. Характернне:


^ Аномалії РУХОВОЇ СФЕРИ мають такі різновиди:

1. Ліворукість сама по собі аномалією не є. Але часто її причиною виявляється органічна недостатність лівої півкулі головного мозку. У цих дітей переважає наочно-образний тип мислення, тоді як логічні побудови і абстрактні схеми сприймаються набагато гірше. Льовшество в цьому випадку є проявом компенсаторної перебудови з домінуванням правої півкулі. Тому наслідки корекції такого компенсаторного левшества несприятливі. В цих випадках «перенавчання» фактично веде до більшого навантаження на дефектну ліву півкулю і небезпеки його більш важкої декомпенсації.

^ 2. «моторна дебільність» пов'язана переважно з недорозвиненням пірамідної системи і виявляється в порушеннях м'язового тонусу, незручності довільних рухів, синкинезиях. При уявній великій кількості рухів спостерігається бідність їх комбінацій, слаба пристосованість до реальних задач. Мізерність і інертність міміки нерідко контрастують з підвищеним настроєм;

^ 3. «руховий інфантилізм», що відображає сповільнену динаміку моторного розвитку, в основі якого лежить незгасання деяких рефлексів, властивих ранньому дитинству (синкинезии і ін.), запізнювання в розвитку стояння, сидіння, ходьби;

^ 4. екстрапирамидная недостатність з бідністю міміки, жестів, захисних і автоматичних рухів, недостатністю їх ритмічності, автоматизації;

5. фронтальна недостатність з малою здатністю вироблення рухових навиків, нецілеспрямованою розгальиованістю або, навпаки, гіподинамією.

Ці види моторного недорозвинення описані у дітей з органічною поразкою нервової системи, частіше включаючому і інтелектуальний недорозвиток по олігофреничному типу. Проте в негрубій формі більшість їх їх може спостерігатися і при затримці психічного розвитку церебрально-органічного генеза, інших видах аномалій розвитку.

Учреждение здравоохранения 225320, Брестская М-2576 04.05.2014 - 224025, г. Брест, ул. Катин м-5995 29. 07. 2014,
Секретар міської ради І.Г.Маняк - Проект Програми економічного І соціального розвитку міста Мукачева на 2012 рік,
Вооруженных Силах Российской Федерации Ввести в действие руководство - страница 43,
Таблиця 2.12 - Таблиця 1 Підпорядкування та кадровий склад обласних психолого-медико-педагогічних консультацій (пмпк),
Глава IV. Солевые эффекты в системах: хлориды 2,6-дифенил-4-(4-диметиламиностирил)пирилия и –тиапирилия – анионы,
Статья 147-3 - Кодекс рк об административных правонарушениях,
Ежеквартальный отчет ОАО «Якутгазпром»   - страница 7,
Заказчик: главный врач млпу - страница 14,
Ежеквартальный отчет открытое акционерное общество «Нефтяная компания «Роснефть» Код эмитента: 00122-А - страница 49,
Программа цикла занятий с элементами тренинга для подростков, находящихся на отдыхе в летних оздоровительных лагерях и летних трудовых площадках при общеобразовательных учреждениях Составитель: Ширяева Т. В - страница 2,
Buongiorno! ^ Безличные глаголы и обороты - Геннадий Петрович Киселев. Итальянский без преподавателя (сокращенная...,
Ром Харре (Великобритания). Комментарий к докладу Ильи Касавина - Iv российский философский конгресс,
========================++++++++++++++++++++++ - Петро рекало «Земля центр Всесвіту»,
Взаимодействие с органами государственной власти области - Конституции Российской Федерации права и свободы человека...,
Глава четвертая – «Основные уровни сущности правозащитных отношений» - Правозащитные отношения: вопросы теории и...,
Правила техники безопасности и производственной санитарии в винодельческой промышленности москва - страница 8,
Геннадий Мир - страница 101,
Номінація: “Використання спеціальних засобів навчання на уроках української літератури”,
Заседание консультативного Совета -о ходе работы районного Света ветеранов войны, труда, вооруженных сил и правоохранительных органов - страница 11,
Бульвар Преступлений,
В Кировоградской области рыночные продажи сельхозпродуктов выросли на 46,5% - Информационная услуга,
Учебно-методический комплекс дисциплины Специальности 033100 (050720) Физическая культура - страница 7,
Copyright Виктор Суворов Date: 31 Jan 2006 Ледокол Запад с его империалистическими людоедами превратился в очаг тьмы и рабства задача - страница 16,
Английский язык: актуальные проблемы лингвистики и методики - страница 36,