Мовна змістова лінія - Програма з української мови для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи



^ Мовна змістова лінія


Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

^ Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.

76
1

Вступ
Мова — скарбниця духовності народу

Учень:
- усвідомлює, яку роль відіграє мова у збереженні духовних надбань народу;
- уміє аргументовано довести своє твердження з теми уроку.




2.




Повторення та узагальнення вивченого.
Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях.
Частини мови. Вивчені групи орфограм.

^ Учень:
- з допомогою вчителя розставляє правильно розділові знаки у простому і складному реченнях згідно з вивченими правилами;

- називає у реченні вивчені частини мови, орфограми;
- самостійно чи з допомогою обґрунтовує написання орфограми;
- виправляє допущені помилки;
складає прості і складні речення (самостійно чи з допомогою вчителя);
- читає й переказує тексти з різними видами речень.


Додержання вивчених правил під час виконання завдань.

Удосконалення написаного.

Правильне написання слів з вивченими орфограмами.

Володіння елементарним самоконтролем при виконанні завдань.



3.

20

^ Морфологія. Орфографія
Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то (загальне ознайомлення).
Неозначена форма (інфінітив) та особові форми. Доконаний і недоконаний види дієслова.
Часи дієслова. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу.
Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного способу і наказового способу.
Безособові дієслова.
Способи творення дієслів.
Правопис дієслів
Не з дієсловами (повторення).
Правопис -ться, -шся в кінці дієслів (повторення).
Букви е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін (повторення).
Буква ь у дієсловах наказового способу.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Уживання дієслів-синонімів, антонімів у переносному значенні; засвоєння найуживаніших фразеологізмів (в т. ч. приказок і прислів’їв), крилатих висловів, до складу яких входять дієслова.


^ Фонетика. Орфоепія
Вимова дієслів на -шся, -ться. Чергування приголосних у дієсловах.
Синтаксис. Уживання дієслова в ролі різних членів речення.
^ Культура мовлення і стилістика. Засвоєння дієслівних словосполучень з керованим залежним словом. Уживання одних способів дієслів чи форм певного часу замість інших.
^ Текст (риторичний аспект). Складання висловлювань у художньому стилі з дієсловами у 2 ос. однини; ділових паперів (інструкція) з дієсловами у 3 особі множини.

Учень:
- розуміє загальне значення дієслова, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

- знаходить дієслово в реченні;

- з допомогою вчителя визначає форми дієслова, граматичні ознаки, належність дієслова до певної дієвідміни, засоби творення видових пар дієслів;
- правильно вимовляє дієслова і пише їх з вивченими орфограмами;
- має уявлення про:

а) дійсний,

б) умовний,

в) наказовий способи творення дієслів;
- з допомогою вчителя знаходить і виправляє допущені помилки на вивчені орфографічні правила а також помилки у формі залежного слова;
- з допомогою вчителя складає речення з дієсловами в усіх часах і особових формах, у т. ч. в переносному значенні;

- пригадує правила написання:

-ться, -шся в кінці дієслів, букв е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін, букви ь у дієсловах наказового способу;
- бере участь у розігруванні діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, використовуючи з комунікативною метою дієслова у формі одного часу і способу замість іншого;
- з допомогою вчителя будує усні чи письмові висловлювання на певну соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості дієслова;


- правильно вимовляє дієслова на -шся, -ться;

- додержується правил чергування приголосних у дієсловах;

- з допомогою вчителя вживає дієслова в ролі різних членів речення.



Розпізнавання дієслова за граматичними ознаками.

Використання форми дієслів у мовленні

Побудова речення з дієсловами.

Вживання у власному мовленні дієслів ІІ особи однини.

Вживання дієслів при складанні ділових паперів.

Побудова усних чи письмових висловлювань використовуючи виражальні можливості дієслова.


Вживання дієслів в ролі різних членів речення.

Складання ділових паперів з дієсловами у 3 особі множини.







^ Міжпредметні зв’язки. Метафора, уособлення (література).




4.

12

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часу.
Дієприкметниковий зворот. Безособові діє-слівні форми на -но, -то.
Правопис дієприкметників
Правопис голосних у закінченнях дієприкметників.
Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника).
Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників.
Написання -н- у дієприкметниках та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження.
^ Не з дієприкметниками.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Дієприкметникові синоніми, антоніми; фразеологізми (приказки і прислів’я), крилаті вислови, до складу яких входять дієприкметники.

Учень:
- розуміє значення дієприкметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
- з допомогою вчителя розрізняє активні та пасивні дієприкметники;

- самостійно чи з допомогою відрізняє дієприкметник від прикметника, дієприслівника;

- знає правила творення дієприкметника теперішнього і минулого часу;
- з допомогою вчителя знаходить у реченні:

• дієприкметник;

• дієприкметниковий зворот;

• безособові дієслівні форми на -но, -то;

- пише правильно дієприкметники з вивченими орфограмами використовуючи вивчені правила;
- з допомогою учителя та додержуючись правил правильно розставляє розділові знаки при дієприкметниковому звороті;
- самостійно чи з допомогою знаходить і виправляє в реченні помилки на вивчені орфографічні, граматичні й пунктуаційні правила;
- складає речення з дієприкметниками і дієприкметниковими зворотами, використовуючи допомогу вчителя.

Уміння вживати дієприкметник у власному мовленні.

Вміння розрізняти дієприкметники від інших частин мови.

Уміння правильно інтонувати речення з дієприкметниковими зворотами.

Вживання речень із дієприкметниками.







^ Міжпредметні зв’язки. Використання дієприкметників як засобу творення образності (література); використання дієприкметників у наукових текстах (історія, географія, біологія, фізика).




5.

6

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид і час дієприслівників. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їхнє творення. Дієприслівниковий зворот.
Правопис дієприслівників
Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.
^ Не з дієприслівниками.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Дієприслівникові синоніми й антоніми. Найуживаніші фразеологізми (у т. ч. приказки й прислів’я) з дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
Синтаксис. Дієприслівники і дієприслівникові звороти в ролі другорядних членів речення.
^ Культура мовлення: Правильне вживання дієприслівників у власному мовленні, дотримання інтонації в реченнях з дієприслівниковим зворотом.

Текст (риторичний аспект). Використання дієприслівників та дієприслівникових зворотів для зв’язку речень у тексті.

Учень:
- розуміє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника, вид і час, їхнє творення;
- з допомогою вчителя знаходить дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні;
- самостійно чи з допомогою відрізняє дієприслівник від дієприкметника;
- визначає граматичні ознаки дієприслівника;
- з допомогою вчителя пише правильно не з дієприслівниками;

- з допомогою вчителя розставляє розділові знаки при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові;
- виправляє помилки у вживанні та правописі дієприслівників;
- правильно інтонує речення з дієприслівниковими зворотами;
- з допомогою вчителя використовує дієприслівники і дієприслівникові звороти в ролі другорядних членів речення;

- читає й переказує тексти з дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами;
- складає монологи і діалоги, використовуючи виражальні можливості дієприслівників і дієприслівникових зворотів (самостійно чи з допомогою).

Уміння знаходити дієприслівник у реченні.

Удосконалення вміння вживати дієприслівник та дієприслівниковий зворот під час спілкування.

Вміння розрізняти дієприслівник від інших частин мови.

Удосконалення вміння чітко читати й переказувати тексти з дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами.

Правильне інтонування речень із дієприслівниками.

Ведення монологу з використанням дієприслівників.







^ Міжпредметні зв’язки. Використання дієприслівника для створення образності (художня література); використання дієприслівника в наукових текстах (історія, географія, біологія, хімія, фізика, математика).




6.

14

Прислівник загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди прислівників (практично).
Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення.
Правопис прислівників
Букви -н- та -нн- у прислівниках.
Не і ні з прислівниками.
И та і в кінці прислівників.
Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників та дієприкметників.
Написання прислівників разом і через дефіс.
Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день...
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Прислівники — синоніми й антоніми; прислівники — омоніми до іменників з прийменниками. Фразеологізми й крилаті вислови з прислівниками.
Синтаксис. Прислівник у ролі головних і другорядних членів речення.
^ Культура мовлення і стилістика. Правильне наголошування прислівників. Використання прислівників як засобу зв’язку речень у тексті і засобу підсилення виразності мовлення.
^ Текст (риторичний аспект). Використання прислівників у текстах художнього і публіцистичного стилів.

Учень:
- розуміє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль прислівника;

- має уявлення про ступені порівняння та способи творення прислівника;
- з допомогою вчителя визначає граматичні ознаки прислівника;
- самостійно чи з допомогою правильно наголошує прислівники;
- з допомогою вчителя помічає і виправляє помилки у правописі прислівників;
- складає речення з прислівниками і мікротексти, використовуючи прислівник для зв’язку речень у тексті (з допомогою);
- конструює усні й письмові висловлювання на певну соціокультурну тему, використовуючи прислівник як виражальний засіб мовлення;

- з допомогою вчителя застосовує прислівник у ролі головних і другорядних членів речення.

Вміння знаходити прислівник у тексті.

Використання прислівників у власному мовленні.

Застосування правил правопису прислівників під час виконання вправ.

Використання прислівників, як засобів зв’язку у тексті і засобу підсилення виразності мовлення.

Уміння застосовувати прислівник у ролі головних і другорядних членів речення.







Міжпредметні зв’язки. Використання прислівників у художніх і наукових текстах (література, історія, географія, біологія, хімія, фізика).




7.

4

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні.
Непохідні й похідні прийменники.
Правопис прийменників
Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Прийменники-синоніми й антоніми.
Синтаксис. Прийменниково-іменникові конструкції в ролі членів речення.
^ Культура мовлення і стилістика. Особливості вживання деяких прийменників з іменниками. Прийменники-синоніми як засіб милозвучності мови (в-у, з-зі-із).
^ Текст (риторичний аспект). Використання прийменника в мовленні для відтворення логічних зв’язків. Стилістичне вживання повтору прийменника в народнопоетичній творчості.

Учень:
- з допомогою вчителя знаходить прийменники в реченні;
- самостійно чи з допомогою відрізняє їх від сполучників і часток;

- з допомогою вчителя пише прийменники: разом, окремо і через дефіс;

- з допомогою вчителя поєднує прийменники з іменниками;
- з допомогою вміє застосовувати правила правопису прийменників, знаходить і виправляє помилки в їх правописі;
- самостійно чи з допомогою вчителя складає речення з різноманітними прийменниково-іменниковими конструкціями;
- з допомогою редагує тексти щодо правильності вживання прийменникових засобів милозвучності мовлення.

Уміння застосовувати правила правопису прийменника під час виконання практичних вправ.

Правильне вживання прийменників у реченні.

Складання речень з різноманітними іменниково-прийменниковими конструкціями.







^ Міжпредметні зв’язки. Використання прийменниково-іменникових конструкцій у художніх та наукових текстах (література, історія, географія, фізика, хімія).




8.

4

Сполучник як службова частина мови. Уживання сполучників у простому і складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності.
Правопис сполучників
Написання сполучників разом і окремо.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Сполучники-синоніми й антоніми, фразеологізми і крилаті вислови зі сполучниками.
Синтаксис. Сполучник як засіб зв’язку однорідних членів речення, частин складносурядного і складнопідрядного речення.
^ Культура мовлення і стилістика. Використання в мовленні сполучників-синонімів.

Текст (риторичний аспект). Використання сполучників для зв’язку речень у тексті і як засобу створення антитези.

Учень:
- самостійно чи з допомогою знаходить сполучники в реченні;
- з допомогою вчителя відрізняє їх від прийменників і часток;
- називає групи сполучників за функцією в простому і складному реченнях;
- самостійно чи з допомогою правильно пише сполучники;

- з допомогою вчителя помічає і виправляє помилки в їх написанні;
- використовує сполучники у власних висловлюваннях відповідно до функціонального призначення;
- з допомогою або самостійно редагує речення, доцільно замінюючи сполучники синонімічними.

Правильне написання сполучників при використанні їх у реченні.

Використання сполучників у власних висловлюваннях.

Уміння відрізнити сполучники від прийменників.







^ Міжпредметні зв’язки. Використання похідних складених сполучників у наукових текстах (історія, географія, біологія, хімія, фізика, математика).




9.

5

^ Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням.
Правопис часток
Написання часток -бо, -но, -то, -таки.
Не і ні з різними частинами мови (узагальнення).
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Частки синонiми та антоніми. Фразеологізми і крилаті вислови із частками.
Синтаксис. Частка у спонукальних і окличних реченнях.
Культура мовлення. Виразне читання речень із частками.
^ Текст (риторичний аспект). Використання часток для підсилення виразності мовлення.

Учень:
- з допомогою вчителя знаходить частки в реченні;
- самостійно чи з допомогою відрізняє від інших службових частин мови;
- визначає частки за їх роллю у реченні;
- самостійно чи з допомогою правильно пише частки;

- знаходить і пояснює орфограми в частках за допомогою правил;
- самостійно знаходить і виправляє помилки в правописі;
- з допомогою вчителя складає речення з модальними частками;
- робить спроби редагувати тексти щодо правильності вживання модальних часток.

Уміння відрізнити частку від іншої частини мови.

Складання речень із модальним частками.

Створення висловлювань із вживанням частки.







^ Міжпредметні зв’язки. Використання часток як виражального засобу в художніх творах (література).




10.

2

^ Вигук як особлива частина мови.
Правопис вигуків
Дефіс у вигуках.
Кома і знак оклику при вигуках.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Найуживаніші фразеологізми (в т. ч. приказки і прислів’я) з вигуками.
Синтаксис. Вигук у ролі головних і другорядних членів речення.
Культура мовлення. Правильне читання речень з вигуками.

^ Текст (риторичний аспект). Використання вигуків для надання висловлюванню експресії і виразності.

Учень:
- знаходить вигуки в реченні;

- з допомогою вчителя відрізняє їх від часток;

- самостійно чи з допомогою правильно пише вигуки з орфограмами і розставляє розділові знаки при них;
- з допомогою вчителя пояснює написання вигуків з орфограмами і пунктограмами;
- чітко, виразно читає тексти з вигуками;
- використовує вигуки у власному мовленні.

Уміння відрізнити в реченні вигуки від інших частин мови.

Виразне читання текстів з вигуками.

Використання вигуків у власному мовленні.







^ Міжпредметні зв’язки. Використання вигуків як засобу виразності в художніх творах (література).




11.

2

^ Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання у мовленні.

Учень:
- визначає в реченні всі частини мови, називаючи їх граматичні ознаки;
- правильно пише і пояснює орфограми;
- самостійно чи з допомогою помічає і виправляє помилки в усному й писемному мовленні.



Российская благотворительность в зеркале сми - страница 15,
Гл. 26. Об известности - С. А. Зелинский Манипуляции массами и психоанализ Манипулирование массовыми психическими...,
Н. И. Курдюмов Мастерство плодородия содержание вместо предисловия 1 Очём эта книга - страница 21,
Выше свободы статьи о России - страница 18,
24. 11. 2011 содержание главные новости спорта 5 - страница 11,
2.8.2 Защита молодых граждан (подростков и молодежи) от деструктивных влияний, негативных проявлений,
Лауреати Всеукраїнського конкурсу якості продукції - страница 2,
Ежеквартальный отчет открытого акционерного общества "ломо" Код эмитента: 00074-А - страница 12,
Фаргиев Руслан – - Муниципальное общеобразовательное учреждение,
Материал, предшествующий мышлению - Юрий васильевич Лебедев,
Речь об ответах гаруспиков [В сенате, май (?) 56 г,
Откройте для себя увлекательный мир путешествий вместе с нами! - страница 14,
Верховного Совета Российской Федерации, 1992, n 46, ст. 2615; Собрание закон - страница 9,
Відомості Верховної Ради України (ввр), 1998, n 32, ст. 215 ) { Із змінами, внесеними згідно із закон - страница 4,
5. Художественно-эстетическое воспитание - Годовой план учебно-воспитательной работы огоу спо «чаплыгинский аграрный...,
Учебная программа Специальность: 1-79 01 02 «Педиатрия» Общее количество учебных часов - страница 3,
5.Программы отдельных учебных предметов и курсов - Цели и задачи программы: 4 Информационная справка о школе 6 >...,
Программа для школьников 1х-3х классов! - страница 6,
Маскаева Евгения Аркадьевна, к э. н., доцент (ф и. о., ученое звание, ученая степень) учебно-методический комплекс - страница 3,
Информационно-ресурсная методическая служба (ИМРС) - Программа развития образовательного учреждения. Цель программы,
Программа курса "Охрана окружающей среды" - страница 3,
Успевшие освежить сном свои мускулы. Вхолодном сумраке они шли по немощеной улице к высоким каменным клеткам фабрики - страница 6,
обеспечения населения Приморского края доброкачественной питьевой водой,
Постановлением Главы Администрации г. Краснодара от 24 июня 1996г. №4448 как Акционерное общество открытого типа «Красндаркрайгаз». Всвязи с Федеральным закон - страница 2,