3.6 Цінова політика в системі маркетингу - Ингу, набуття практичних навичок щодо просування товарів на ринок з урахуванням...


3.6 Цінова політика в системі маркетингу


Другою складовою комплексу маркетингу є ціна, яка може мати найрізноманітніші види. Так, розрізняють ціни оптові й роздрібні, прейскурантні і контрактні, світові, експортні, базисні, монопольні тощо.

Формування цінової політики підприємства передбачає прийняття великої кількості стратегічних і тактичних рішень. Найскладніші рішення пов'язані із встановленням цін на нові товари. Після виходу товару на ринок відбувається пристосування ціни до змін кон'юнктури ринку на різних стадіях життєвого циклу товару.

Установлення ціни на новий товар здійснюється у декілька етапів:

- визначення цілі ціноутворення;

- аналіз факторів, що впливають на цінову політику (оцінювання витрат,
визначення попиту на товар та аналіз його еластичності, аналіз цін і
товарів конкурентів);

- вибір цінової стратегії;

- вибір моделі і методу ціноутворення;

- розрахунок ціни.

Розроблення цінової стратегії передбачає прийняття великої кількості різних рішень:

1. Стратегічні рішення щодо рівня цін.

Ці рішення дуже важливі у процесі ціноутворення. Виділяють два принципово відмінні типи стратегій щодо цінового рівня: стратегія високих цін; стратегія низьких цін.

2. Стратегії єдиних чи перемінних цін.

При використанні стратегії єдиних цін фірма встановлює однакову ціну для усіх споживачів, які хотіли б придбати товар чи послугу за аналогічних умов. Ціна може змінюватись залежно від рівня сервісу, кількості придбаного товару чи надання кредиту; однак вона єдина для усіх споживачів при однаковому поєднанні товарів та послуг. Єдину ціну чітко позначають на упаковці чи самому товарі (за умови фінансової стабільності). Такий підхід зміцнює довіру споживачів і зручний у практичному використанні.

3. Цінові стратегії у межах товарного асортименту.

Якщо товар є частиною товарного асортименту фірми, то розробляючи цінову стратегію, треба врахувати його зв'язок з іншими складовими цього асортименту. Розглянемо три аспекти цієї проблеми. Коли фірма виробляє асортиментну групу товарів різного рівня якості (високого, середнього і допустимого), вона використовує ступеневе диференціювання цін.

Після визначення цінових стратегій можна переходити до вибору моделі й конкретного методу розрахунку ціни. У практиці ціноутворення використовують різноманітні методи визначення вихідної ціни на товари, які можна об'єднати у три базові моделі, відповідно до факторів, що визначають цінову політику фірми:

- модель ціноутворення, що базується на витратах виробництва;

- модель ціноутворення, що базується на попиті;

- модель ціноутворення, що базується на конкуренції.

Використання будь-якої з цих моделей передбачає урахування факторів, які покладено в основу двох інших моделей. Кожна модель містить конкретні методи ціноутворення. Найбільш поширеніші з них наступні:

- метод надбавок (цей метод ціноутворення належить до витратної моделі, ціну товару визначають додаванням до витрат на його виробництво і збут певної надбавки);

- метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал (він також належить до витратної моделі ціноутворення, фірма прагне встановити таку ціну, яка дасть їй змогу покрити всі витрати й отримати заплановану норму прибутку на інвестований капітал);

- метод максимізації поточного прибутку (належить він до моделі, що базується на ринковому попиті на товар, метод доцільно використовувати для товарів із доволі високою еластичністю попиту по ціні);

- аукціон (належить він до моделі, що базується на ринковому попиті на товар, споживачі змагаються між собою за право купівлі якогось унікального товару);

- метод ціноутворення на основі рівня поточних цін (метод належить до конкурентної моделі ціноутворення, його широко застосовують на олігопольних ринках металу, паперу, мінеральних добрив тощо, де коливання цін на однорідні товари незначні);

- метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару (метод належить до конкурентної моделі ціноутворення, якщо фірма розробила новий товар із певними технічними та економічними параметрами, кращими чи гіршими за аналогічні параметри товару свого основного ринкового конкурента, то вона може встановлювати ціну з урахуванням інтегрального показника конкуренто­спроможності);

- метод встановлення ціни на підставі торгів (своєрідний метод конкурентного ціноутворення, покупець (замовник) оголошує конкурс на виробництво складного товару із заздалегідь визначеними параметрами, масштабну науково-дослідну розробку, будівництво певного об'єкта тощо);

Після визначення вихідної ціни на товар доцільно провести аналіз беззбитковості.


^ 3.7 Політика розповсюдження в системі маркетингу


Методи розповсюдження, збуту товару є третім елементом комплексу маркетингу. Для тих, хто часом ототожнює маркетинг із збутом, ще раз зауважимо, що це лише одна складова маркетингової діяльності, хоча і дуже важлива.

^ Канали розподілу (збуту) — це сукупність фірм чи окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщення товарів і сприяють переданню права власності на товари на шляху їх просування від виробника до споживача.

Усі учасники каналів розподілу виконують принаймні одну з наведених далі функцій:

- збирання інформації для маркетингових досліджень;

- розповсюдження позитивної інформації про товар (участь у
комунікаційному процесі);

- встановлення і підтримання зв'язків із потенційними споживачами;

- пристосування товару до вимог споживача, а саме — сортування,
комплектування, монтаж, пакування;

- формування товарного асортименту;

- проведення ділових переговорів із споживачами стосовно рівня
цін та інших умов перед укладанням угод на поставку;

- організація товарного руху: транспортування і складування товару;

- часткове чи повне фінансування витрат на функціонування каналу;

- кредитування;

- прийняття на себе ризиків (часткове чи повне) від функціонування
каналу і збуту товару.

З появою нових можливостей будь-який канал може перебудувати свою структуру. Довжину каналу збуту визначає кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від виробника до споживача.

^ Рівень каналу збуту — будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо просування товару до споживача.

Канал нульового рівня або канал прямого маркетингу складається з виробника, який продає свій товар безпосередньо споживачам (через відділ збуту, збутові філії, мережу фірмових магазинів, носилкову торгівлю тощо).

В однорівневому каналі діє один посередник. На споживчих ринках таким посередником виступає, як звичайно, роздрібний торговець. На ринку товарів промислового призначення посередниками можуть бути збутові агенти, брокери, ділери.

Дворівневий канал складається з двох посередників. На споживчому ринку такими посередниками бувають оптовий та роздрібний торгівці, на ринку ТПП — промисловий дистриб'ютор і ділери.

Існують канали з більшою кількістю рівнів, наприклад, трирівневий, в якому до вже згаданих посередників додаються ще дрібні підприємства, що купують товари в потужних оптовиків і перепродають їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі, котрих великі оптовики, як звичайно, не обслуговують.

Ширину каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу.

Поряд із традиційними каналами розподілу у світовій практиці останнім часом набули популярності вертикальні маркетингові системи (ВМС).

ВМС складаються з виробника, оптових і роздрібних торгівців, котрі співпрацюють як єдина система. Узгодження дій кожного з учасників можуть зумовлювати різні фактори, які і визначають тип ВМС.

Ще один різновид маркетингових систем — горизонтальні марке­тингові системи (ГМС). Вони виникають при об'єднанні двох або більше підприємств, які спрямовують свої зусилля на ефективне використання маркетингових можливостей.

Для повнішого охоплення різних ринків створюють багатоканальні маркетингові системи (БМС).

Рішення про вибір каналу розподілу дуже важливі для будь-якої фірми.

Важливе значення при виборі каналів розподілу мають і характе­ристики власне посередників, як оптових, так і роздрібних, що залучають до участі у функціонуванні каналу.

При формуванні каналу розподілу й виборі оптових посередників, крім їхніх загальних групових характеристик, належить враховувати й індивідуальні характеристики, зокрема:

- діловий імідж, надійність;

- вартість послуг;

- якість і розміщення складських приміщень;

- під'їзні дороги до них тощо.

Останньою ланкою каналів збуту є роздрібна торгівля — сфера підприємницької діяльності, пов'язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам для особистого використання.


^ 3.8 Комунікаційна політика в системі маркетингу


В умовах насиченого ринку дедалі більшої ваги набуває четверта складова комплексу маркетингу — методи просування товару, під якими розуміють сукуп­ність маркетингових рішень, пов'язаних із комунікативністю. Система маркетингових комунікацій фірми спрямована на інформування, переконання, нагадування споживачам про її товар, підтримку його збуту, а також створення позитивного іміджу фірми.

^ Просування товару на ринку здійснюється за допомогою системи маркетингових комунікацій (СМК). Основні елементи СМК наступні:

- Реклама — будь-яка платна неособистісна форма розповсюдження інформації про фірму та її товар. Реклама — це "королева" СМК.

- „Паблік рілейшнз" (дослівно „взаємини з громадськістю") — діяльність, спрямована на формування позитивного іміджу фірми, доброзичливого ставлення до неї та її товару.

- ^ Персональний продаж — усне представлення товару в ході бесіди з одним чи декількома потенційними покупцями задля продажу.

- Стимулювання збуту — короткочасні спонукальні заходи заохочення споживачів до купівлі (знижки, розпродажі, лотереї тощо).

Кожна складова СМК має свої особливості, специфічні заходи та прийоми, але всі вони взаємопов'язані і доповнюють одна одну, утворюючи єдиний комплекс.

При формуванні СМК фірма спочатку повинна визначити цілі комунікаційної політики, які мають ієрархічну структуру.

Головні цілі маркетингових комунікацій:

- формування попиту;

- стимулювання збуту.

Спрямовуючи свої комунікаційні зусилля, фірма очікує від адресатів певного бажаного для неї зворотного реагування:

- від постачальників і маркетингових посередників — співробітництва на взаємовигідних умовах;

- від контактних аудиторій — сприяння її діяльності, формування і підтримання позитивної репутації фірми чи, принаймні, відсутності протидії;

- від органів державного управління — встановлення режиму найбіль­шого сприяння;

- від головного адресата — споживачів — очікуване зворотнє реагування може бути різним залежно від конкретної маркетингової ситуації і поставлених на даний період цілей; у кінцевому ж підсумку - купівля товару фірми.

При формуванні системи маркетингових комунікацій фірми, крім характеристик складових цієї системи, необхідно враховувати багато інших факторів, які визначають її ефективність. Основні з них:

- тип товару чи ринку;

- етап життєвого циклу товару;

- стратегія просування товару.

Велику роль у формуванні СМК відіграють питання визначення бюджету на комунікації. Існують два принципово відмінні підходи до розв'язання цієї проблеми: аналітичний і неаналітичний.

Більшість фірм використовує неаналітичні методи, що ґрунтуються на досвіді чи спрощених правилах прийняття рішень. Найпоширеніші з них: залишковий метод, метод приросту, метод паритету з конкурентами, метод процента від обсягу продажів, метод визначення бюджету "виходячи з цілей і завдань", метод визначення бюджету на основі планування витрат.

Основні завдання реклами:

- інформування споживачів (переважно на етапі виведення товару на ринок);

- створення переконання споживачів у перевагах властивостей товару фірми (найбільшої ваги набувають на етапі зростання);

- нагадування про товар (доцільне на етапі зрілості);

- формування іміджу (корпоративна реклама).

Рекламний бюджет визначають за допомогою розглянутих .у попе­редньому параграфі методів. Витрати на рекламу суттєво коливаються залежно від специфіки рекламованого товару.

Розроблення рекламної стратегії передбачає:

- визначення цільової аудиторії;

- розроблення концепції товару;

- вибір засобів розповсюдження реклами;

- створення рекламного звернення.

Цільова аудиторія — це адресат рекламної комунікації. Як звичайно, вона мало відрізняється від цільового ринку фірми. Водночас маркетологи не повинні обмежуватися лише потенційними споживачами товару. Необхідне врахування і тих, хто впливає на прийняття рішення про покупку.

Формування рекламної стратегії передбачає розроблення чіткої концепції товару, від якої залежатиме і вибір засобів розповсюдження реклами, і мотиви та аргументи рекламного звернення.

Рішення щодо засобів розповсюдження рекламної інформації приймають з урахуванням характеристик кожного з цих засобів. Розглянемо основні з них:

- реклама у пресі (газетна реклама, журнальна реклама);

- реклама на телебаченні;

- реклама на радіо;

- пряма поштова реклама ("Дірект мейл");

- зовнішня реклама;

- реклама на місці продажу;

- сувенірна реклама;

- реклама в Інтернеті.

Рекламне звернення є центральним елементом усієї реклами.

Комплекс рішень щодо рекламного звернення охоплює широке коло питань, пов'язаних із творчим процесом: пошук ідеї звернення, мотивів і аргументів, стильове вирішення звернення, написання рекламного тексту, сценарію, його втілення у рекламному ролику чи у друкованій продукції і багато інших.

Кожне рекламне звернення має певну структуру, котра, як звичайно, складається з трьох основних компонентів: заголовка, основного тексту й довідкової інформації.

Оцінку ефективності реклами можна робити у двох взаємопов'язаних напрямах:

- оцінювання комунікативної ефективності;

- оцінювання торговельної ефективності.

Другою складовою СМК є "паблік рілейшнз" — діяльність, спрямована на формування позитивного іміджу фірми, доброзичливого став­лення до неї та її товару.

^ Персональний продаж — усне представлення товару в ході бесіди з одним чи декількома потенційними споживачами для продажу. Найцінніше в цьому методі — безпосереднє, живе спілкування комівояжера із споживачем, спонукання до зворотнього реагування з його боку. Треба мати на увазі, що це найдорожчий із методів комунікації.

^ Стимулювання збуту — короткочасні спонукальні заходи заохочення споживачів до купівлі. Вони можуть бути спрямовані безпосередньо на споживачів або на збутових посередників чи торговельний персонал самого підприємства.

До заходів стимулювання збуту належать знижки цін, конкурси, лотереї, купони тощо. Більшість із них містить чітку пропозицію негайно зробити імпульсну покупку. Але ефект заходів стимулювання збуту короткотривалий, тому для формування стійкої відданості певній марці товару вони не підходять і мають доповнювати вилив інших методів просування.

Кожне підприємство мусить формувати свій ефективний комплекс маркетингових комунікацій, враховуючи велику кількість факторів, зокрема характер продукту і тип ринку, стадію життєвого циклу товару, обрану стратегію його просування.


^ 3.9 Стратегії маркетингу підприємства


Для визначення цілей та завдань, а також вибору оптимальної моделі їх досягнення завдяки координації та розподілу наявних ресурсів здійснюється стратегічне планування.

^ Стратегічне планування — це управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями підприємства, його потенційними можливостями та шансами у сфері маркетингу.

Ґрунтується ця відповідність на чітко сформульованій місії підприємства, визначенні цілей та допоміжних завдань, надійному господарському "портфелі" та стратегії подальшого розвитку підприєм­ства.

^ Стратегічне планування передбачає вибір стратегії підприємства, на підставі якої розробляють функціональні стратегії кожного підроз­ділу. Важливо, щоб усі функціональні стратегії були узгоджені.

Процес стратегічного планування відбувається у певній послідовності.

На першому етапі формулюється місія підприємства — основна ціль, чітко виражена причина існування підприємства. Місію переважно розробляють у письмовому вигляді як офіційну програмну заяву. В ній є відповіді на такі запитання:

- яким є наше підприємство?

- хто наші клієнти?

- що найголовніше для них?

- яким має бути наше підприємство?

Подальший етап стратегічного планування — конкретизація програмної заяви в переліку цілей та завдань для кожного рівня управління підприємством.

Найпоширенішими серед завдань маркетингу є збільшення частки ринку, отримання максимальних прибутків, здійснення інноваційної діяльності тощо. Цілі та завдання підприємства мають бути конкретні, реальні, досяжні, взаємоузгодженні і, якщо можливо, повинні мати кількісний вираз.

На третьому етапі стратегічного планування підприємство проводить аналіз господарського "портфеля", тобто оцінювання стану всіх стратегічних господарських підрозділів (СГП).

СГП — це самостійні відділення чи підрозділи, які відповідають за асортиментну групу або окремий товар підприємства з концентрацією на конкретному ринку. СГП — основні елементи планування стратегії підприємства. Кожен із них має такі загальні характеристики:

- конкретна орієнтація та відповідна стратегія;

- цільовий ринок;

- чітко визначені конкуренти та конкурентні переваги;.

- його очолює управлінець, наділений повною відповідальністю за об'єднання усіх функцій у стратегію.

Для оцінки рентабельності кожного СГП та прийняти рішення про їх подальший розвиток (або скорочення чи взагалі припинення діяльності) проводять аналіз господарського "портфеля" за допомогою матриці "частка ринку — зростання ринку" (матриця "Бостон консалтинг груп").

Матриця „Бостон консалтинг груп" дозволяє підприємству класифікувати кожен СГП за його часткою ринку стосовно основних конкурентів та за темпами зростання галузі. Матриця передбачає чотири типи СГП: "зірки", "дійні корови", "важкі діти", "собаки" та пропонує стратегії для кожного з них.

СГП, які охоплюють значні частки ринку в секторах економіки, що розвиваються, називаються "зірками". "Зірка" дає значні прибутки, але потребує значних коштів для фінансування розвитку. З часом розвиток галузі сповільнюється, і "зірка" переходить у ранг "дійної корови".

На останньому, четвертому етапі стратегічного планування підприємство обирає стратегію розвитку. Для виявлення можливостей подальшого розвитку використовують матрицю "товар — ринок".

Стратегію розвитку можна розглядати на підставі аналізу таких можливостей:

- можливості інтенсивного розвитку або інтенсифікація зусиль підприємства в межах його діяльності;

- можливості інтеграційного розвитку або розширення діяльності підприємства через узяття під контроль чи приєднання до нього інших підприємств;

- можливості диверсифікації або розширення кількості сфер діяльності
підприємства на ринках нових товарів за межами галузі.

Результати стратегічного планування конкретизуються у детальних планах маркетингової діяльності кожного СГП. Поняття плану маркетингу є комплексним і складається із сукупності таких планів:

- план виробництва;

- план випуску конкретного товару;

- план ринкової діяльності.


^ 3.10 Організація та контроль маркетингової діяльності


Організація маркетингу — це структурна побудова для управління маркетинговими функціями. Вона встановлює підпорядкованість і відповідальність за виконання поставлених цілей і завдань.

Організація маркетингу передбачає:

- побудову та вдосконалення структури управління маркетингом;

- підбір фахівців з маркетингу належної кваліфікації;

- розподіл завдань, прав та відповідальності серед працівників маркетингових служб;

- створення належних умов для ефективної роботи маркетингового персоналу;

- забезпечення ефективної взаємодії маркетингових та інших служб.

Функції маркетингу виконує служба маркетингу, яка може мати різну організаційну структуру: функціональну, регіональну, товарну, ринкову та різноманітні їх комбінації.

Функціональна організація служби маркетингу передбачає розподіл обов'язків між структурними підрозділами за окремими функціями маркетингової діяльності.

На підприємствах із широким товарним асортиментом застосовують товарну (продуктову) організацію. Це така структура управління маркетингом, в якій за розроблення і реалізацію стратегій та планів маркетингу для певного товару чи групи товарів відповідає керівник по товару.

Ринкова організація служби маркетингу дає можливість урахувати специфіку роботи на різних за своїм характером ринках: на споживчому ринку, ринку промислових підприємств, ринку державних установ тощо. Керівник із питань роботи з ринком відповідає за розроблення перспективних і річних планів збуту продукції та з інших видів функціональної діяльності.

Товарно-ринкова організація служби маркетингу реалізується, як звичайно, у матричній формі. На підприємстві є керівники по окремих товарах та по окремих ринках.

Існує три типи маркетингового контролю:

- контроль за виконанням річних планів (здійснюється у такій послідовності: встановлення контрольних показників, визначення показників ринкової діяльності, аналіз діяльності, розроблення коригуючих заходів. Конкретними засобами контролю за виконанням річних планів є аналіз можливостей збуту, аналіз частки ринку, контроль за співвідношенням між витратами на маркетинг та обсягами продажів, спостереження за ставленням до підприємства з боку учасників мікросередовища);

- контроль за прибутковістю (роблять для оцінювання рентабель­ності діяльності підприємства в розподілі по товарах, територіях, сегментах ринку, торговельних каналах та обсягах замовлень);

- стратегічний контроль (здійснюють для упевнення, що маркетингові ціль, завдання та програми підприємства відповідають вимогам наявного та прогнозованого маркетингового середовища. Здійснюють такий контроль ревізією маркетингу. Завдання ревізії маркетингу полягає у виявленні проблем, що виникають, і маркетингових можливостей, що відкриваються перед підприємством, та розробленні рекомендацій стосовно плану перспективних і поточних заходів, спрямованих на комплексне вдоскона­лення маркетингової діяльності підприємства).

^ 4 КОНТРОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

4.1 Виконання контрольної роботи

Для закріплення теоретичних знань і практичних навичок по дисципліні студентам пропонується виконати контрольну роботу.

Завдання виконується на аркушах формату А4 на комп'ютері або рукописно з дотриманням вимог нормоконтролю до оформлення матеріалу (графіки допускається будувати на міліметровому папері).

Вимоги нормоконтролю до оформлення матеріалу:

-  робота повинна бути виконана технічно і літературно грамотно: надрукована (або написана) на одній стороні листа формату А4. (необхідно використовувати зебру № 2 або друкувати з інтервалом 1,5 пт., розмір шрифту – 14);

-  текст слід писати, дотримуючись наступних розмірів полів: верхнє і нижнє – 20 мм., ліве – 30 мм, праве – 15 мм.;

-  всі лінії, букви, цифри і знаки повинні бути одного кольору (чорного, фіолетового або синього);

-  сторінки нумерують арабськими цифрами і проставляють в правому верхньому кутку;

-  ілюстрації і таблиці слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці;

-  назва таблиці або рисунка повинна бути короткою і відображати його зміст, і пишеться з великої букви. В кінці назви таблиці або рисунка крапка не ставиться.

Титульний аркуш включається в загальну нумерацію сторінок записки, але номер сторінки не проставляється.

При виконанні завдань варто дотримуватися наступних вимог:

- перед рішенням завдання необхідно привести його умову;

- рішення завдання варто супроводжувати необхідними формулами, розрахунками, короткими поясненнями;

- всі розрахунки показників виробляються з точністю від 0,01, до 0,1%;

- наприкінці роботи вказується перелік використаної літератури, ставиться підпис студента та дата.

^ 4.1.1 Розподіл завдань на контрольну роботу

Студенти заочної формі навчання виконують контрольну роботу, яка містить два теоретичні питання і два практичні завдання. Варіанти завдання вибираються студентом по останній цифрі номера залікової книжки. Розподіл теоретичних питань і практичних завдань залежно від варіанту наведені в таблиці 4.1.


Таблиця 4.1 - Розподіл завдань на контрольну роботу

Варіант (остання цифра номера залікової книжки)

Теоретичні питання

Практичні завдання

1

1, 20

3, 14

2

2, 15

10, 13

3

3, 16

9, 15

4

4, 17

2, 16

5

5, 18

8, 12

6

6, 19

7, 17

7

7, 11

6, 18

8

8, 14

5, 13

9

9, 13

4, 14

0

10, 12

1, 11

^ 4.1.2 Теоретичні питання до контрольної роботи

  1. Опишіть модель маркетингової діяльності.

  2. Охарактеризуйте суть поняття «комплекс маркетингу».

  3. Опишіть концепцію маркетингової інформаційної системи.

  4. Охарактеризуйте етапи процесу маркетингового дослідження.

  5. Охарактеризуйте етапи процесу ухвалення рішення про покупку кінцевим споживачем.

  6. Охарактеризуйте етапи процесу розробки нового товару.

  7. Охарактеризуйте етапи процесу встановлення початкової ціни на товар.

  8. Охарактеризуйте основні елементи системи маркетингових комунікацій підприємства.

  9. Охарактеризуйте етапи процесу планування рекламної компанії.

  10. Опишіть розділи плану маркетингу.

  11. Охарактеризуйте чинники мікросередовища функціонування фірми. Чи піддаються вони контролю з боку фірми?

  12. Охарактеризуйте види стейкхолдерів (контактних аудиторій), з якими може мати справу фірма. Як вони можуть впливати на діяльність фірми?

  13. Опишіть три маркетингові стратегії обхвату ринку. Які чинники необхідно враховувати при їх виборі?

  14. Опишіть суть, функції, вимоги до створення і юридичний захист товарних знаків.

  15. Проаналізуйте різні стратегії використання товарних марок. У чому переваги і недоліки цих стратегій?

  16. Охарактеризуйте види і функції упаковки. Які проблеми пов'язані з їх використанням?

  17. Дайте маркетингову характеристику прямим каналам збуту. За яких умов доцільне їх використання?

  18. Дайте маркетингову характеристику незалежних оптових посередників. За яких умов доцільне їх використання?

  19. Дайте маркетингову характеристику залежних оптових посередників. За яких умов доцільне їх використання?

  20. Проаналізуйте різні способи розповсюдження реклами.

^ 4.1.3 Практичні завдання до контрольної роботи

Завдання 1. У малого виробничого підприємства «Черевичок» за останні півроку значно скоротився обсяг збуту. Підприємство спеціалізується на виробництві взуття. Через брак досвіду керівництво підприємства на має чітко розробленої маркетингової програми, а головне – не визначилося з вибором цільового сегменту. Допоможіть керівництву підприємства провести сегментацію ринку взуття по найпоширеніших ознаках.

Завдання 2. Спираючись на власний життєвий досвід, приведіть приклади різних стратегій використання товарних марок виробниками товарів споживання. Проаналізуйте переваги і недоліки кожної стратегії.

Завдання 3. Вітчизняний виробник електропобутового устаткування для кухні, таких як електроплит, холодильників, морозильних камер і посудомийних машин, відчуває значний тиск з боку іноземних конкурентів, таких як «Занусі» і «Індезіт». Для того, щоб бути конкурентоспроможним з такими відомими в світі фірмами, підприємство вимушене перш за все удосконалювати власну товарну політику. Які засоби Ви можете йому запропонувати відносно 1) товарної політики в цілому? 2) асортиментної політики?

Завдання 4. Які методи розподілу (яку ширину каналу збуту) і чому Ви вибрали б для наступних товарів:

1) сигарети «Арсенал»;

2) автомобілі «Пежо»;

3) парфумерія Львівської парфумерної фабрики;

4) зубна паста «Колгейт».

Завдання 5. Приведіть порівняльну характеристику агента і дистриб'ютора, використовуючи наступні показники:

1) право власності на товар;

2) форма винагороди;

3) наявність складів;

4) формування цінової політики;

5) участь у проведенні реклами;

6) можливість залучення субагентів і т.п.

Завдання 6. Поясніть, які види транспорту Ви б використовували при організації руху наступних товарів:

1) пиво; 2) ювелірні вироби; 3) природний газ.

Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 7. Поняття цільової аудиторії реклами не завжди сходиться з поняттям цільового ринку рекламованого товару (його потенційними споживачами). Охарактеризуйте цільовий ринок і цільову аудиторію реклами наступних товарів:

1) дитяче харчування;

2) чоловічі сорочки;

3)спортивне спорядження для шейпінгу і аеробіки.

Завдання 8. Порівняйте в табличній формі переваги і недоліки реклами в газеті і на телебаченні.

Завдання 9. Фірма «Радан» пропонує на ринку Львівщини шини для легкових автомобілів. Для інтенсифікації збуту керівництво хоче прорекламувати свій товар, проте фінансові можливості фірми дуже обмежені. Проаналізуйте, які способи розповсюдження краще вибрати фірмі для реклами своєї продукції з урахуванням специфіки товару та обхвату цільової аудиторії.

Завдання 10. Підприємство виготовляє сільськогосподарську техніку з хорошими експлуатаційними характеристиками для колективних і великих фермерських господарств. Останніми роками об'єми збуту продукції знизилися. Для подолання негативних тенденцій керівництвом ухвалене рішення сформувати ефективну систему маркетингових комунікацій підприємства (СМК).

Які складові СМК, на Ваш погляд, краще використовувати в такій ситуації?

Завдання 11. Фірма, яка випускає побутову техніку, планує зупинити виробництво застарілої моделі пральних машин і провести поетапну реконструкцію технологічного процесу для випуску машин нового покоління. Яку складову СМК доцільно використовувати для просування застарілої моделі, випуск якої поступово зменшується?

Завдання 12. Після вибору способів розповсюдження рекламної інформації необхідно вибрати конкретні носії реклами. Найважливішим показником при цьому є порівняльна вартість обігу в даному носії реклами. У таблиці приведені деякі характеристики трьох газет, які може вибрати фірма в ході рекламної компанії.


Видання

Тариф за одну смугу ф. А4, грн.

Тираж

Коефіцієнт обороту

Газета «А»

3200

65000

2,3

Газета «В»

3700

70000

2,7

Газета «С»

1600

28000

2,1


Коефіцієнт обігу показує середню кількість читачів, через руки яких проходить один екземпляр даного носія. Порівняйте газети за показниками:

1) по ставці тарифу на 1000 екземплярів газети;

2) по вартості 1000 контактів з аудиторією.

За яким з цих показників і чому доцільно вибрати газету?


Завдання 13. Підприємство «Наталі», виробник солоних ласощів (чіпси, солоне і сирне печення і т.п.), продало в 200Х р. продукції на О1=700 тис. грн. На ринку солоних ласощів за той же період конкуренти продали товарів на суму Ок=5000 тис. грн. (обсяг продажів ключового з конкурентів О2=1050 тис. грн.). Представники служби маркетингу підприємства «Наталі» після ринкових досліджень виявили, що при виконанні активної маркетингової програми місткість ринку в 200Х+1 році можна збільшити до М=8500 тис. грн.

1)Яку частку ринку солоних ласощів захопило підприємство «Наталі» в 200Х році?

2) Найдіть відносну частину ринку підприємства щодо основного конкурента в 200Х році.

Завдання 14. Необхідно досліджувати доцільність збільшення об'ємів продажів товарів на певному сегменті, виходячи з таких умов:

1) ємність даного сегменту складає М=193 тис. грн.;

2) фактичний обсяг збуту товарів в звітному році О1=47,05 тис. грн.;

3) запланований обсяг збуту наступного року О2=52,96 тис. грн.;

4) ціна продажу товару в звітному і наступному році не змінюється і складає Ц=9,7 грн./од.;

5)собівартість виробництва і продажу товару (на враховуючи витрати на маркетинг) в звітному і наступному роках на змінюються і складають - С=6,3 грн./од.;

6)для досягнення запланованих обсягів збуту наступного року необхідно
витратити на маркетингові заходи В2=12 тис. грн., тоді як в звітному році витрачалося на маркетинг лише В1=7 тис. грн.

Завдання 15. Фірма «Лотос», що виробляє світлотехнічну продукцію, запустила нову технологічну лінію для виробництва світильників, інвестував в неї 1,5 млн. грн. Плановий випуск нової продукції N=50000 світильників в рік. Змінні витрати на одиницю продукції V=12 грн. Постійні витрати на виробництво і збут продукції F=320 тис. грн. в рік. Визначте ціну нового світильника, використовуючи наступні методи, які відносяться до витратної моделі ціноутворення:

1) метод надбавок, за умови, що ця фірма хоче встановити надбавку у розмірі 20%: а) від собівартості товару; б) від ціни його продажу.

2) метод забезпечення цільового прибутку на інвестиційний капітал, якщо фірма хоче отримати 20% прибутку від інвестиційної діяльності щорічно.

Завдання 16. Підприємство, яке виробляє гумові килимки для автомобілів, реалізує за рік великому споживачу (могутні оптові фірми) S=17 тис. килимків. Витрати на поставку одного килимка, який замовляють, складає А=2,3 грн., а зберігання на складі одного килимка обходиться підприємству в i=50 коп./килимок. Розрахуйте оптимальний розмір виконання замовлення підприємством, якщо споживач вимагає від постачальника періодичної поставки килимків з однаковим інтервалом часу між замовленнями протягом цілого року. Який в цьому випадку буде інтервал між поставками? Вважайте, що в році 255 робочих днів.

Завдання 17. Туристична фірма хоче подати рекламне оголошення розміром 1/8 смуги в одній з регіональних газет про організацію зимового відпочинку в Карпатах. Допоможіть менеджеру з питань реклами обрати оптимальний носій реклами, беручи до уваги його обхват цільової аудиторії і показник питомих рекламних витрат. Характеристики газет наведено в таблиці.

Видання

Загальна характеристика

Тираж

Вартість рекламного блоку розміром 1/8 газетної смуги, грн.

Газета «А»

газета для широкого круга

270000

1750

Газета «В»

молодіжна газета

85000

690

Газета «С»

газета для ділових людей

6200

1100

Виконайте розрахунки, обґрунтуйте вибір оптимального носія реклами.

Завдання 18. АТ «Надія» планує одержати цільовий прибуток у розмірі 250 тис. грн. Досвід роботи на даному ринку і аналіз діяльності в попередні роки дали можливість менеджеру суспільства встановити оптимальну ціну на товар 1,8 грн./од. Річні постійні витрати на виробництво і збут товару складають 273 тис. грн., а змінні витрати – 0,57 грн./од. Розрахуйте точку беззбитковості для даного товару і обсяг продажів, при якому суспільство може одержати цільовий прибуток в запланованому обсязі. При розрахунках вважайте річні постійні витрати незалежними від обсягів продажів.


^ 4.2 Тестові питання до підсумкового контролю

1. Метою комерційної діяльності суб'єкта є:

а) досягнення соціального ефекту;

б) одержання прибутку;

в) досягнення економічного ефекту;

г) немає правильної відповіді.

2.Товар споживчі властивості якого повністю збігаються з вимогами споживачів до нього це:

а) ідеальний товар;

б) зроблений товар;

в) задовільний товар;

г) немає правильної відповіді.

3. Почуття нестачі, що відчувається людиною, чого-небудь:

а) нестаток;

б) потреба;

в) запит;

г) усе вище перераховане.

4. Потреба підкріплена купівельною спроможністю:

а) нестаток;

б) потреба;

в) запит;

г) усе вище перераховане.

5. Нестаток, що прийняв специфічну форму відповідно до культурного рівня й особистості людини:

а) нестаток;

б) потреба;

в) запит;

г) усе вище перераховане.

6. Пропозиція "існуючих" товарів на "нових" ринках це:

а) поглиблене проникнення на ринок;

б) розширення границь ринку;

в) розробка товарів;

г) диверсифікованість.

7.Пропозиція "існуючих" товарів на "існуючих" ринках це:

а) поглиблене проникнення на ринок;

б) розширення границь ринку;

в) розробка товарів;

г) диверсифікованість.

8.Пропозиція "нових" товарів на "існуючих" ринках це:

а) поглиблене проникнення на ринок;

б) розширення границь ринку;

в) розробка товарів;

г) диверсифікованість.

9.Пропозиція "нових" товарів на "нових" ринках це:

а) поглиблене проникнення на ринок;

б) розширення границь ринку;

в) розробка товарів;

г) диверсифікованість.

10. Основні складові комплексу маркетингу:

а) структура, ємність, кон'юнктура, конкуренція;

б) попит, ціна, пропозиції;

в) товар, ціна, методи розподілу, методи стимулювання;

г) попит, ємність, ціна, конкуренція.

11. До якої класифікації товарів широкого вжитку відноситься холодильник:

а) товари повсякденного попиту;

б) товари попереднього попиту;

в) товари особливого попиту;

г) товари пасивного попиту.

12.Автомобілі "Форд" рекламуються як машини для людей незалежних, упевнених у собі, імпульсивних і т.д. Який принцип сегментації було обрано?

а) географічний;

б) демографічний;

в) психографічний;

г) правильна відповідь відсутня.

13. До якої класифікації товарів широкого вжитку відноситься музичний центр:

а) товари повсякденного попиту;

б) товари попереднього попиту;

в) товари особливого попиту;

г) товари пасивного попиту.

14. До якої класифікації товарів широкого вжитку відноситься телевізор:

а) товари повсякденного попиту;

б) товари попереднього попиту;

в) товари особливого попиту;

г) товари пасивного попиту.

15. Модель "Фольксваген" споконвічно був задуманий як народний автомобіль. Який принцип сегментації було обрано?

а) географічний;

б) демографічний;

в) психографічний;

г) правильна відповідь відсутня.

16. Автомобілі "Мерседес" рекламуються як машини для людей незалежних, упевнених у собі, імпульсивних і т.д. Який принцип сегментації обрано?

а) географічний;

б) демографічний;

в) психографічний;

г) правильна відповідь відсутня.

17. До знарядь маркетингових досліджень ставляться:

а) первинні й вторинні дані;

б) спостереження, експеримент, опитування;

в) анкета, механічне обладнання, складання плану вибірки;

г) правильна відповідь відсутня.

18. До джерел інформації маркетингових досліджень відноситься:

а) первинні й вторинні дані;

б) спостереження, експеримент, опитування;

в) анкета, механічне обладнання, складання плану вибірки;

г) правильна відповідь відсутня.

19. До методів маркетингових досліджень відноситься:

а) первинні й вторинні дані;

б) спостереження, експеримент, опитування;

в) анкета, механічне обладнання, складання плану вибірки;

г) правильна відповідь відсутня.

20. Політичне середовище ставиться до:

а) макросередовища;

б) мікросередовища;

в) правильна відповідь відсутня


21. Зовнішнє середовище фірми поділяється на:

а) вертикальне й горизонтальне;

б) зовнішнє й внутрішнє;

в) зовнішнє мікросередовище й зовнішнє макросередовище;

22. Управлінський процес створення й підтримки стратегічної відповідності між цілями організації, її потенційними можливостями й шансами в сфері маркетингу:

а) комплексу маркетингу;

б) управління маркетингом;

в) система маркетингової інформації;

г) стратегічне планування.

23. Постійно діюча система взаємозв'язку моделей, обладнання та методичних прийомів, призначена для збору, класифікації, аналізу, оцінки й поширення актуальної своєчасної та точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою вдосконалювання планування, перетворення в життя й контролю над виконанням маркетингових заходів називається:

а) комплекс маркетингу;

б) управління маркетингом;

в) система маркетингової інформації;

г) стратегічне планування.

24. Аналіз, планування, втілення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення підтримка вигідних обмінів з цільовими покупцями ради досягнення цілей організації. Дане визначення характерне для поняття:

а) комплексу маркетингу;

б) управління маркетингом;

в) системи маркетингової інформації;

г) стратегічне планування.

25. Набір, змінних факторів маркетингу, що піддаються контролю, сукупність яких організація використовує в прагненні викликати бажану відповідну реакцію з боку цільового ринку це:

а) комплекс маркетингу;

б) управління маркетингом;

в) системи маркетингової інформації;

г) стратегічне планування.

26. Використання редакційного, а не планового місця або часу у всіх засобах поширення інформації доступних для клієнтів з метою сприяння досягненню цілей організації це:

а) пропаганда;

б) особистий продаж;

в) торгівельний агент;

г) стимулювання збуту.


27. Завдання маркетингу при повноцінному попиті на товар:

а) маркетинг повинен бути націлений на вивчення причин такого
попиту. Мета - переробка товару, зниження ціни, активне
стимулювання;

б) маркетинг повинен бути націлений на вишукування способів
згладжування коливань попиту за допомогою гнучких цін і
заходів стимулювання.

в) маркетинг повинен бути націлений на вишукування способів
тимчасового або постійного зниження попиту. Мета - не
ліквідувати попит, а лише знизити його рівень;

г) маркетинг повинен бути націлений на підтримку існуючого рівня
попиту.

28. Завдання маркетингу при нерегулярному попиті на товар:

а) маркетинг повинен бути націлений на вивчення причин такого
попиту. Мета - переробка товару, зниження ціни, стимулювання;

б) маркетинг повинен бути націлений на вишукування способів
згладжування коливань попиту за допомогою гнучких цін і
заходів стимулювання;

в) маркетинг повинен бути націлений на вишукування способів
тимчасового або постійного зниження попиту. Мета - не
ліквідувати попит, а лише знизити його рівень;

г) маркетинг повинен бути націлений на підтримку існуючого рівня
попиту.

29. Завдання маркетингу при надмірному попиті на товар:

а) маркетинг повинен бути націлений на вивчення причин такого
попиту. Переробка товару, зниження ціни, активне стимулювання;

б) маркетинг повинен бути націлений на вишукування способів
згладжування коливань попиту за допомогою гнучких цін і
заходів стимулювання.

в) маркетинг повинен бути націлений на вишукування способів
тимчасового або постійного зниження попиту. Мета - не
ліквідувати попит, а лише знизити його рівень;

г) постійно вдосконалювати все, що має відношення до маркетингу.

30. На якому етапі життєвого циклу товару метою маркетингу є максимально збільшити прибуток, одночасно відстоюючи свою частку рику:

а) виведення на ринок;

б) зростання;

в) зрілість;

г) занепад.

31. При визначенні цін на товар виробник може орієнтуватися на:

а) сукупні витрати виробництва;

б) цін конкурентів;

в) завдань фірми, які вирішуються на цільовому ринку;

г) все вище перераховане.

32. Завдання маркетингу при негативному попиті на товар має бути наступним:

а) маркетинг має бути націлений на вивчення причин такого
попиту. Переробка товару, зниження ціни, активне
стимулювання;

б) маркетинг має бути націлений на дослідження способів
згладжування коливань попиту за допомогою гнучких цін і
заходів стимулювання;

в) маркетинг має бути націлений на дослідження способів
тимчасового або постійного зниження попиту. Мета не
ліквідовувати попит, а лише понизити його рівень;

г) постійно удосконалювати все що має відношення до маркетингу

33. На якому етапі життєвого циклу товару метою маркетингу є скоротити витрати й викачати ресурси з торговельної марки:

а) виведення на ринок;

б) зростання;

в) зрілість;

г) занепад.

34. Торговельна марка це:

а) ім'я, термін, знак, символ, малюнок або їх комбінація, призначені
для ідентифікації товарів одного продавця;

б) частина марки, яку можна вимовити;

в) частина марки, яку можна пізнавати, але неможливо зробити;

г) марка або її частина, забезпечена правовий захистом.

35. Марочний знак - це:

а) ім’я, термін, знак, символ, малюнок або їх поєднання, призначені
для ідентифікації товарів одного продавця;

б) частина марки, яку можна виголосити;

в) частина марки, яку можна пізнати, але неможливо виробити;

г) марка або її частина, забезпечена правовим захистом.

36. Марочна назва це:

а) ім'я, термін, знак, символ, малюнок або їх комбінація, призначені
для ідентифікації товарів одного продавця;

б) частина марки, яку можна вимовити;

в) частина марки, яку можна пізнавати, але неможливо зробити;

г) марка або її частина, забезпечена правовим захистом.

37. Товарний знак - це:

а) ім’я, термін, знак, символ, малюнок або їх поєднання, призначені
для ідентифікації товарів одного продавця;

б) частина марки, яку можна виголосити;

в) частина марки, яку можна пізнати, але неможливо виробити;

г) марка або її частина, забезпечена правовим захистом.


38. При визначенні цін на товар виробник може орієнтуватися на:

а) сукупні витрати виробництва;

б) цін конкурентів;

в) завдань фірми, які вирішуються на цільовому ринку;

г) все вище перераховане.

39. На якому етапі життєвого циклу товару метою маркетингу є максимально збільшити частку рику:

а) виведення на ринок;

б) зростання;

в) зрілість;

г) занепад.

40. Товари особливого попиту - це:

а) товари, які споживач у процесі вибору й покупки, як правило
порівнюють між собою по показниках придатності, якості, ціни й
зовнішнього оформлення.

б) товари, які споживач звичайно купує часто, без роздумів і з
мінімальними зусиллями на їхнє порівняння між собою;

в) товари з унікальними характеристиками й/або окремі марочні
товари, заради придбання яких значна частина покупців готові
затратити додаткові зусилля;

г) товари, яких споживач не знає або знає, але не замислюється про
їхню покупку.

41. Товари пасивного попиту - це:

а) товари, які споживач у процесі вибору й покупки, як правило
порівнюють між собою по показниках придатності, якості, ціни й
зовнішнього оформлення;

б) товари, які споживач звичайно купує часто, без роздумів і з
мінімальними зусиллями на їх порівняння між собою;

в) товари, яких споживач не знає або знає, але не замислюється про
їхню покупку;

г) товари з унікальними характеристиками й/або окремі марочні
товари, заради придбання яких значна частина покупців готові
затратити додаткові зусилля.

42. Для товару «А» еластичність попиту за ціною дорівнює 2, а для товару «Б» дорівнює 8. Який з товарів менше постраждає в разі підвищення ціни?:

а) товар «А»;

б) товар «Б»;

в) постраждають однаково;

г) не постраждають.

43. У номенклатуру фірми входить 10 різних товарів. Це:

а) широта;

б) глибина;

в) насиченість товарної номенклатури;

г) вірна відповідь відсутня.

44. На якому етапі життєвого циклу товару метою маркетингу є створювати можливість ознайомитися з товаром і спробувати його:

а) виведення на ринок;

б) зростання;

в) зрілість;

г) занепад.

45. Товари попереднього попиту - це:

а) товари, які споживач в процесі вибору і покупки, як правило
порівнюють між собою за показниками придатності, якості, ціни і
зовнішнього оформлення;

б) товари, які споживач зазвичай купує часто, без роздумів і з
мінімальними зусиллями на їх порівняння між собою;

в) товарів, яких споживач не знає або знає, але не замислюється
про їх покупку;

г) товарів з унікальними характеристиками і окремі марочні товари,
ради придбання яких значна частина покупців готові витратити
додаткові зусилля.

46. Товари повсякденного попиту - це:

а) товари, які споживач у процесі вибору й покупки, як правило
порівнюють між собою по показниках придатності, якості, ціни й
зовнішнього оформлення;

б) товари, які споживач звичайно купує часто, без роздумів і з
мінімальними зусиллями на їхнє порівняння між собою;

в) товари, яких споживач не знає або знає, але не замислюється про
їхню покупку;

г) товари з унікальними характеристиками й/або окремі марочні
товари, заради придбання яких значна частина покупців готові
затратити додаткові зусилля.

47.Фактори мікросередовища відносяться до:

а) неконтрольованих;

б) частково контрольованих;

в) контрольованих;

г) вірна відповідь відсутня.

48.Чинники зовнішнього макросередовища відносяться до:

а) неконтрольованих;

б) частково контрольованих;

в) контрольованих;

г) вірна відповідь відсутня.

49.Діяльність, спрямована на підвищення ефективності збуту шляхом особистих контактів зі споживачами:

а) пропаганда;

б) особистий продаж;

в) торгівельний агент;

г) стимулювання збуту.

50. Використання різноманітних засобів стимулюючого впливу, покликаних прискорити й/або підсилити відповідну реакцію ринку:

а) пропаганда;

б) особистий продаж;

в) торгівельний агент;

г) стимулювання збуту.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - К., М., СПб.: Издат. дом "Вильяме", 1998. – 1055 с.

  2. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Навч. посібник. Збірник вправ. – Львів: ДУ «Львівська політехніка», 1999. – 244 с.

  3. Эванс Дж.Р., Берман Б. Маркетинг/Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика, 1993. - 335 с.



Додаткова:

  1. Академия рынка: маркетинг: Пер. с фр. / А.Дайан, Ф.Букерель, Р.Ланкар и др.; Науч. ред. А.Г.Худокормов. – М.: Экономика, 1993. – 572 с.

  2. Баркан Д.И. Маркетинг для всех. - Л.: Культ-информ-пресс, 1991. – 256 с.

  3. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. - К.: КНЕУ, 1998. - 268 с.

  4. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підруч. для вузів. - К.: Лібра, 1998. – 384 с.

  5. Герасимчук В.Г. Маркетинг: Теорія і практика: Навч. посібник для вузів. - К.: Вища шк., Голов, вид-во, 1994. - 325с.

  6. Голубков Е.П. Маркетинг: стратегии, планы, структуры. – М.: Делло, 1995. - 192с.

  7. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Финпресс, 1998. – 416 с.

  8. Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг: Учеб. пособие / Пер. с нем. А.М. Макарова; Под ред. И.С. Минко. - М.: Высш. шк., 1995. - 255с.

  9. Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга: Пер. с англ.: Учеб. пособие. - М.: Изд. дом «Вильяме», 2000. - 688 с.

  10. Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. - Минск.: НПЖ «Финансы, учет, аудит», 1997. – 464 с.

  11. Картер Г. Эффективная реклама: Путеводитель для мелких предприятий: Пер. с англ. / Общ. ред. Е.М. Пеньковой. - М.: Прогресс, 1991. – 280 с.

  12. Ковалев А.И. Войленко В.В. Маркетинговый анализ. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1997. – 176 с.

  13. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: Пер. с англ. - СПб., М., Х., Минск.: Питер, 1999. – 888 с.

  14. Крылова Г.Д., Соколова М.И. Маркетинг. Теория и 86 ситуаций: Учеб. пособие для вузов. / Под ред. А.Н. Романова. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ - ДАНА, 1999. – 519 с.

  15. Липсиц И.В. Коммерческое ценообразование: Учеб. для вузов. - М.: БЕК, 1997. – 368 с.

  16. Полторак В.А. Маркетингові дослідження: методи та технології. - Дніпропетровськ: Арт-Прес, 1998. – 136 с.

  17. Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект. - К., М., СПб.: Вид. Дім «Вільямс». 1998. – 262 с.

  18. Швабле Х. Практика маркетинга для малых и средних предприятий/Пер. с нем. – М.: Республика, 1995. – 317 с.



ЗМІСТ


ВСТУП 3

1 РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН З ДИСЦИПЛІНИ ”МАРКЕТИНГ” 4

2 ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ 4

3 САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ДИСЦИПЛІНИ 9

4 КОНТРОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 30

4.1 Виконання контрольної роботи 30

4.1.1 Розподіл завдань на контрольну роботу 30

4.1.2 Теоретичні питання до контрольної роботи 31

4.1.3 Практичні завдання до контрольної роботи 32

4.2 Тестові питання до підсумкового контролю 35

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 43


П. А. Цыганков Политическая социология международных отношений Учебное пособие - страница 34,
Книга россказней - страница 5,
Васенева Клавдия Георгиевна кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, профессор. Неверова Галина Константиновна доцент учебно-методический комплекс - страница 4,
Участники конкурса: 33 конкурсные работы, представляющие - Федеральная служба исполнения наказаний,
6. Сумерки Богов - Столкновение Вселенных,
Вода: симфония экстаза - Преамбула,
5.2. Определение рыночной стоимости АМТС сравнительным подходом с применением рыночного метода оценки,
И. В. Дробышева кандидат педагогических наук, профессор - страница 37,
НЕБУДДИЙСКИЕ И ВУЛЬГАРНЫЕ ФОРМЫ ДЗЭН - Вон Кью Кит энциклопедия дзэн,
Программы «Дополнительные меры по снижению напряженности на рынке труда Забайкальского края в 2011 году» Всоответствии со статьей 44 Устава Забайкальского края, на основании подпункта 4 пункта 1 статьи 7 - страница 12,
200523 Богатая, И. Н - Библиографический указатель является продолжением одноименного указателя, выпущенного в 2003 году,
Мария Луиза Фон Франц - страница 4,
ГЛАВА 33. ДОКАЗАТЕЛЬСТВА - Http://www vedunia ru,
Вопросы учета результатов научно-технической деятельности, созданных на федеральные средства на предприятиях Росатома,
Державна установа«інститут економіки та прогнозування нан україни» - страница 4,
В. В. Шилов Компьютерная вёрстка: В. В. Шилов - страница 11,
В законі україни «Про міліцію» говориться, що правоохоронні органи повинні забезпечити захист «законних інтересів громадян» - страница 2,
Приключения Чиполлино - страница 8,
Удк 82 ббк 84(2Рос) Р65 isbn 978-5-88697-204-7 © Рой С. Н., 2011 © ОАО «Рыбинский Дом песати», 2011 - страница 24,
ОПРЕДЕЛЕНИЯ*1 - Гермес Трисмегист и герметическая традиция Востока и Запада,
Философские пути - страница 7,
Сулима Ямадаева - Москва Издательство «Права человека»,
Ежеквартальный отчет ОАО «Красногорский завод им. С. А. Зверева» (оао кмз) (указывается полное фирменное наименование (для некоммерческой организации наименование) эмитента) - страница 20,
Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста - Правила прийому до Кам'янець-Подільського національного університету...,