Програма діяльності кабінету міністрів україни «український прорив: для людей, а не політиків» - страница 8



– встановлення єдиної системи портових зборів та знижок для стимулювання завантаження нафтотранспортної системи та нафтових терміналів.


Розвиток газотранспортної системи


Основним пріоритетом у цій сфері є зміцнення ролі та утвердження України як транзитної держави на шляху транспортування вуглеводнів до Європи.


Завданнями Кабінету Міністрів України є:


– сприяння проведенню реконструкції, технічного переоснащення та модернізації газотранспортної системи, запровадженню енергозберігаючих технологій та здійсненню природоохоронних заходів;


– забезпечення здійснення заходів щодо збільшення місткості підземних сховищ газу.


Формування стратегічних резервів нафти і газу


Створення стратегічного резерву нафти і нафтопродуктів дасть змогу стабілізувати ситуацію на ринку нафтопродуктів у разі виникнення зовнішніх загроз з поставками нафти і моторних палив.


Завданнями Кабінету Міністрів України є:


– створення стратегічного резерву нафти та нафтопродуктів на 60 днів;


– розроблення програми створення в Україні системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів на 2008—2017 роки;


– створення умов для безперешкодного експорту нафти і нафтопродуктів компаніями, які забезпечать зберігання на об’єктах Держкомрезерву 60-денного запасу нафтопродуктів, та забезпечення відшкодування Держрезерву вартості зберігання нафти і нафтопродуктів.


Зміцнення енергетичного суверенітету, впливу держави на міжнародні енергетичні ринки та диверсифікація імпорту енергоносіїв


Завданнями Кабінету Міністрів України є:


– забезпечення стабільного постачання природного газу в Україну відповідно до міжнародних договорів;


– укладення довгострокових угод з країнами Центральної Азії про закупівлю природного газу;


– максимально ефективне використання транзитних потужностей нафтопроводу “Одеса — Броди”, виходячи із необхідності забезпечення національної енергетичної безпеки, поглиблення взаємовигідного співробітництва та враховуючи кон’юктуру світового ринку нафти;


– досягнення домовленостей з урядами країн щодо участі України в реалізації проекту “Набукко”;


– підготовка обґрунтування участі України у міжнародних проектах з диверсифікації постачань нафти і газу з Центральної Азії, Близького Сходу, Північної Африки та прийняття відповідних рішень;


– укладення контрактів на видобуток нафти за межами України державними компаніями, що дасть змогу створити додаткове джерело постачання нафти до України;


– виконання всіх необхідних робіт для завершення інтеграції нафтопроводів “Дружба” — “Адрія”.


Уряд зобов’язується забезпечити проведення експертизи та ратифікацію міжнародних угод, укладених з метою диверсифікації постачання енергоносіїв в Україну.


^ ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА


Забезпечення енергетичної незалежності потребує розвитку ядерної енергетики. Стратегія України у сфері ядерної енергетики має бути спрямована на досягнення таких цілей:


– будівництво нових та продовження строку експлуатації існуючих енергоблоків;


– диверсифікація джерел постачання ядерного палива;


– створення елементів власного ядерно-паливного циклу;


– заборона зберігання відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів неукраїнського походження;


– забезпечення високого рівня ядерної та радіаційної безпеки.


Завданнями Кабінету Міністрів України є:


– будівництво нових та продовження строку експлуатації існуючих енергоблоків, зокрема:


проведення щорічного аудиту державного підприємства “НАЕК “Енергоатом” за міжнародними стандартами;


підвищення інвестиційного потенціалу державного підприємства “НАЕК “Енергатом” за рахунок переоцінки балансової вартості основних фондів АЕС. Схвалити відповідний план дій та забезпечити його реалізацію;


ухвалення та реалізація плану заходів із добудови енергоблоків №3 і 4 Хмельницької АЕС за умови їх введення в експлуатацію у 2014-2015 роках, відповідно до сучасних стандартів ядерної безпеки;


забезпечення розроблення та виконання планів заходів щодо продовження строку експлуатації діючих енергоблоків АЕС на строки, збільшені порівняно з проектними за умови дотримання безпеки, насамперед для блоків № 1 і 2 Рівненської АЕС та №1 Южно-Української АЕС;


ухвалення та забезпечення здійснення заходів щодо будівництва нових енергоблоків;


розроблення координаційного плану дій із створення умов для розроблення і постачання устаткування для АЕС з визначенням конкретних етапів і характеру діяльності на цих етапах;


забезпечення тарифної та цінової політики шляхом повного відшкодування витрат на закупівлю свіжого та поводження з відпрацьованим ядерним паливом, експлуатаційних та інвестиційних витрат за соціальними програмами і виконання бюджетних зобов’язань; беззбитковості виробництва при оптимізації витрат на основі довгострокової програми управління витратами;


впровадження плану дій щодо забезпечення функціонування системи науково-технічної та проектно-конструкторської підтримки розвитку ядерної енергетики та атомної промисловості;


– диверсифікація джерел постачання ядерного палива та створення елементів власного ядерно-паливного циклу, для чого:


ухвалити рішення щодо забезпечення фінансування Фонду ядерного паливного циклу;


забезпечити освоєння Новокостянтинівського уранового родовища та стабілізувати виробництво концентрату природного урану на Східному гірничо-збагачувальному комбінаті;


провести фінансове оздоровлення державного науково-виробничого підприємства “Цирконій” і державного підприємства “Придніпровський гідрометалургійний завод”;


забезпечити розвиток цирконієвого виробництва з метою випуску цирконієвого прокату в обсягах, необхідних для виготовлення ядерного палива на потреби АЕС України та на експорт;


розробити та затвердити техніко-економічне обґрунтування будівництва заводу з фабрикації тепловиділяючих збірок до 2012 р.;


прийняти рішення щодо диверсифікації джерел постачання ядерного палива, з урахуванням досягнутих домовленостей з компаніями “Westinghouse” та AREVA;


забезпечити збільшення виробництва урану до повного забезпечення потреб АЕС України у 2015 році;


забезпечити наповнення резерву ядерного палива та ядерних матеріалів.


– високий рівень ядерної безпеки та безпеки поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами, для чого:


забезпечити виконання Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій


затвердити державну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами, створити надійний механізм її фінансування;


Уряд зобов’язується забезпечити:


– розроблення законопроекту з питань переоцінки основних фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу, що передбачатиме встановлення реальної вартості основних фондів з метою отримання фінансових ресурсів (амортизаційних відрахувань) для їх відновлення, модернізації і продовження експлуатації;


– врегулювання розбіжностей податкового законодавства та законодавства з питань забезпечення ядерної безпеки в частині віднесення до валових витрат видатків для здійснення заходів з підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій;


– сприяння прийняттю Закону України “Про фонд поводження з радіоактивними відходами”, який встановлюватиме механізм акумулювання фінансових ресурсів для забезпечення безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами;


– підготовка проекту змін до Законів України “Про систему оподаткування”, “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, “Про поводження з радіоактивними відходами” з метою стимулювання створення фонду з поводження з радіоактивними відходами.


^ ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ


Основною метою розвитку вугільної промисловості є зниження рівня залежності енергетики від імпорту газу. Для цього має бути проведена реструктуризація шахт, що передбачатиме нарощування видобутку вугілля, а також зменшення кількості нещасних випадків на шахтах, зокрема, шляхом поступового переходу до стандартів і практики безпеки ЄС.


Завданнями Кабінету Міністрів України є:


– забезпечення своєчасного бюджетного фінансування підприємств вугільної галузі;


– запровадження державного контролю за недопущенням необґрунтовано високого рівня цін на матеріально-технічні ресурси для вугледобувних підприємств;


– забезпечення цільового використання коштів для розвитку вугільної промисловості;


– щорічне забезпечення введення в дію нових виробничих потужностей з видобутку вугілля відповідно до реальних потреб держави у вітчизняному вугіллі (відповідно до обсягів видобутку, визначених Енергетичною стратегією України на період до 2030 року);


– прийняття рішення про перехід до цін на вугільну продукцію відповідно до її реальної вартості шляхом регулювання цінової політики в ланцюжку вугілля—кокс—метал і визначення ціни на енергетичне вугілля з урахуванням його енергетичної цінності, споживчих властивостей, взаємозамінності та екологічної прийнятності порівняно з вартістю та аналогічними показниками інших видів палива;


– забезпечення надійності енергопостачання, розвитку і впровадження альтернативних джерел виробництва електроенергії;


– розроблення механізму забезпечення виплати заробітної плати та інших соціальних виплат шахтарям на рівні, встановленому Генеральною угодою після підписання нової Генеральної угоди;


– прийняття рішення щодо передачі ліквідаційною комісією правонаступникові необхідної документації для надання пільг на придбання твердого палива окремим категоріям осіб згідно із статтею 48 Гірничого закону України, до початку проведення робіт з фізичної ліквідації гірничого підприємства;


– внесення змін до Методики оцінки вартості майна під час приватизації та Положення про продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією об’єктів приватизації віднесені до груп В і Г, у частині визначення особливостей оцінки майна та продажу вугледобувних підприємств;


– забезпечення безпеки праці шахтарів на належному рівні;


– розроблення комплексу заходів щодо підвищення престижності шахтарської праці.


Уряд зобов’язується забезпечити:


– сприяння прийняттю Законів України:


“Про особливості приватизації підприємств вугільної промисловості”;


“Про газ метан вугільних родовищ”;


“Про засади функціонування ринку вугілля”;


„Про підвищення престижності шахтарської праці”.


^ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА ТА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА


Розвиток та модернізація Об’єднаної енергетичної системи потребує лібералізації ринку електричної енергії з подальшим упорядкуванням регулюючих функцій держави, виконання яких спрямоване на створення стимулів для залучення інвестицій у галузь, поступової інтеграції до європейських електричних мереж і ринку та зміцнення на ньому національних позицій.


Метою розвитку електроенергетичної галузі є:


– послідовна лібералізація та забезпечення конкуренції та прозорості діяльності на ринку електроенергії;


– сприяння залученню інвестицій для модернізації основних фондів енергокомпаній, що здійснюють виробництво, передачу та постачання електроенергії з метою ефективного використання палива, недопущення понаднормативних втрат електроенергії, підвищення надійності та якості електропостачання, впровадженню сучасних технологій „інтелектуальних” розподільчих мереж, у тому числі за рахунок тарифної політики;


– ліквідація перехресного субсидіювання та створення економічних стимулів для ефективного та ощадливого енергоспоживання;


– упорядкування процедури та нарощення обсягів експорту електроенергії;


– забезпечення диверсифікації джерел постачання імпортної енергетичної сировини та створення прозорого, конкурентного внутрішнього ринку палива;


– зменшення рівня забруднення навколишнього природного середовища;


– інтеграція до трансєвропейських електричних мереж та ринку електричної енергії.


Завданнями Кабінету Міністрів України є:


– забезпечення проведення аудиту НАК “Енергетична компанія України” згідно з міжнародними стандартами;


– здійснення заходів з припинення перехресного субсидіювання споживачів електроенергії;


розроблення та прийняття рішень, спрямованих на створення стимулів для залучення інвестицій у розвиток об’єктів енергетичної галузі, забезпечення їх повернення та обґрунтованої прибутковості;


запровадження стимулів для залучення приватних інвестиції в електроенергетичну галузь.


– затвердження механізму визначення на конкурсних засадах покупців під час укладання договорів експорту електроенергії;


– проведення незалежного обстеження електричних мереж обленерго з метою забезпечення обґрунтованості технологічних втрат у мережах енергопостачальних компаній;


– забезпечення введення в експлуатацію магістральних ліній електропередачі для надання можливості паралельної роботи Об‘єднаної енергетичної системи України з енергетичним об’єднанням країн Європи та залучення з цією метою іноземних інвестицій;


– забезпечення введення в експлуатацію щороку розподільчих електромереж протяжністю не менш як 6 тис. кілометрів, перш за все в сільській місцевості;


– завершення будівництва Ташлицької та Дністровської гідроакумулюючих електростанцій;


– стимулювання спорудження нових гідроелектростанцій на річках Тисі, Дністрі та їх притоках за наявності техніко-економічного обґрунтування таких проектів;


– забезпечення розробки та реалізації Програми інтеграції Об’єднаної енергосистеми України до синхронної зони енергетичного об’єднання європейських країн;


– забезпечити набуття Україною членства в Енергетичному Співтоваристві.


Завданнями Кабінету Міністрів України у галузі теплоенергетики є:


– затвердження Концепції розвитку теплоенергетики, яка передбачатиме перехід теплоелектростанцій до споживання вітчизняного енергетичного вугілля;


– розроблення та схвалення Концепції створення ринку теплової енергії з метою стимулювання розвитку конкуренції в теплоенергетиці та прозорого ціноутворення;


– створення умов для залучення до модернізації систем теплозабезпечення;


– ухвалення плану дій, спрямованих на зменшення щороку втрат тепла в тепломережах;


– забезпечення реконструкції існуючих і будівництва нових енергоблоків на Придніпровській, Слов'янській, Добротвірській, Трипільській, Зміївській, Старобешівській, Курахівській, Криворізькій теплоелектростанціях;


– забезпечення реконструкції та модернізація 4 блоків Бурштинської теплоелектростанції;


– сприяння прийняттю Закону України “Про Національну комісію з регулювання електроенергетики” з визначенням незалежного статусу зазначеної комісії;


– підготовка проектів законодавчих актів щодо визначення межі відповідальності виробників і постачальників електроенергії за надійність та якість надання послуг споживачам та утримання електромереж.


^ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ


Реалізація потенціалу енергозбереження в Україні, який, за розрахунками, становить понад 45 відсотків нинішнього обсягу споживання енергоресурсів, дасть змогу уникнути критичної залежності держави від зовнішніх джерел постачання. При цьому перехід до ринкового формування цін на паливно-енергетичні ресурси має стати одним з головних факторів, який спонукатиме до впровадження енергоефективних технологій та здійснення енергозберігаючих заходів.


Завданнями Кабінету Міністрів України є:


– спрямування державних інвестицій за відповідними бюджетними програмами на здійснення заходів з енергозбереження, а також ведення обліку споживання енергоресурсів у невиробничій сфері (закладами бюджетної, соціальної, комунальної сфери а також громадянами) із пріоритетним здійсненням на конкурсній основі державних закупівель найбільш енергоефективного обладнання, насамперед вітчизняного виробництва;


– започаткування виконання із залученням кредитів міжнародних фінансових організацій довгострокової державної програми впровадження енергоощадних опалювальних систем та освітлення індивідуальних будинків, насамперед у сільській місцевості;


– зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту;


– забезпечення стимулювання енергозбереження під час формування тарифної політики для забезпечення збалансованого розвитку паливно-енергетичного комплексу;


– встановлення контролю за адресністю субсидіювання житлово-комунальних послуг;


– удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення повернення заборгованості підприємств промисловості та житлово-комунального господарства перед енергетичним сектором за минулі роки;


– запровадження на законодавчому рівні відповідальності суб’єктів господарювання за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;


– збільшення обсягу фінансування наукових досліджень у сфері енергозбереження та пошуку альтернативних видів енергії;


– перегляд Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики, подання на розгляд Верховної Ради України проектів законів України, прийняття яких сприятиме виконанню завдань Програми.


Уряд зобов’язується забезпечити прийняття оновленої Державної програми енергоефективності, узгодженої з Енергетичною стратегією України на період до 2030 року.


3.4 ПРОМИСЛОВІСТЬ


Промисловість забезпечує інноваційний розвиток всіх сфер суспільного життя країни. Рівень розвитку промисловості визначає місце і роль, яке займе Україна в світовому поділі праці, та її конкурентоспроможність.


У зв’язку з цим Уряд з урахуванням перспектив інтеграції в європейське співтовариство має забезпечити випереджальний розвиток промислового комплексу. Стратегічною метою державної промислової політики є створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво, здатного до саморозвитку промислового комплексу, який забезпечує можливість постіндустріального розвитку України.


Досягнення зазначеної мети здійснюватиметься шляхом залучення інтелектуальних, матеріальних, фінансових, інформаційних, кадрових та інших ресурсів за такими основними напрямами:


– прискорення інституціональних перетворень у промисловості;


– удосконалення структури промислового виробництва;


– посилення інноваційної спрямованості розвитку промисловості;


– розширення ринку збуту, посилення коопераційних зв'язків та активізація міжнародного співробітництва;


– підвищення рівня соціального захисту, екологічної безпеки, поліпшення умов праці.


Прискорення інституційних перетворень у промисловості, приведення її структури у відповідність з вимогами постіндустріального розвитку є передумовою підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної промисловості на світовому ринку. Основними завданнями при цьому є:


– формування макротехнологічних комплексів із замкненими циклами за пріоритетами інноваційного розвитку, насамперед в авіаційній, ракетно-космічній, суднобудівній, оборонній, приладобудівній, мікроелектронній, енергомашинобудівній та сільгоспмашино будівній галузях ;


– оптимізація регіональних та міжрегіональних промислових комплексів; сприяння створенню регіональних промислових кластерів, передусім у найбільш наукоємних і високотехнологічних галузях та виробництвах, здатних кардинально змінити економічний і науково-технічний потенціал промисловості;


– розроблення та запровадження дієвого механізму створення вітчизняних транснаціональних компаній;


– запровадження механізму залучення приватного капіталу для виконання державних програм розвитку галузей промисловості;


– розроблення механізму перерозподілу капіталу з традиційних галузей промисловості до постіндустріальних.


Удосконалення структури промислового виробництва передбачає значне зростання частки наукоємної конкурентоспроможної продукції у промисловому виробництві і забезпечується шляхом:


– розроблення механізму стимулювання процесів прискореного оновлення основних фондів та запровадження нових технологій з поліпшеними техніко-економічними показниками, зменшеною енерго- і ресурсоємністю виробництва, поглибленим рівнем переробки, комплексною автоматизацією та інформатизацією виробничих процесів, істотним підвищенням продуктивності праці та соціального забезпечення працівників;


– стимулювання розвитку наукоємних галузей (мікроелектронної, ракетно-космічної, авіабудівної, автомобілебудівної, інформаційних та знаннєвих технологій, суднобудівної, енергомашинобудівної);


– створення умов для прискорення розвитку легкої промисловості, машинобудівних галузей, що орієнтовані на задоволення потреб споживчого ринку та агропромислового ринку;


– забезпечення розроблення та освоєння виробництва нових видів імпортозамінних видів продукції.


Посилення інноваційної спрямованості розвитку промисловості та галузевої науки. Наукові дослідження, розроблення та запровадження на їх основі інновацій у виробництві є найважливішим фактором підвищення конкурентоспроможності промислової продукції шляхом підвищення її функціональності, якості, рівня енерго- та ресурсозбереження. Це досягатиметься в результаті:
Российские сми о мчс мониторинг за 25 марта 2011 г - страница 25,
История создания песен Великой Отечественной войны - страница 6,
Научно-исследовательская работа 24 Учебно-воспитательная работа 37 Учебно-организационная работа 48 Памятные события 50 Список преподавателей и учебно-вспомогательного персонала кафедры в 2002/2003 учебном году 51 Учебники и учебные пособия, - страница 17,
Конвенция о правах инвалидов Преамбула,
А. В. Коротаева (ред.) М.: КомКнига - страница 2,
М. В. Богданович М. В. Козак Я. А. Король методика викладання математики в початкових класах Навчальний посібник 3-є видання, перероблене І доповнене тернопіль навчальна книга - страница 12,
Аргументы и факты - Источники: федеральная, московская пресса, региональная пресса,
Соисполнители программы Департамент культурного наследия города Москвы, Департамент градостроительной политики города Москвы, Комитет по архитектуре и градостроительству города Москвы - страница 21,
Российские сми о мчс мониторинг за 21 ноября 2011 г - страница 36,
Доклад на семинаре в Институте философии ран 3 декабря 2009 г. (16. 00, к. 520) - страница 2,
Ежеквартальный отчет открытого акционерного общества "Северсталь-метиз" Код эмитента - страница 20,
Дулебов. Что ж, пойдемте посмеемтесь.^ Бакин - А. Н. Островский Таланты и поклонники,
Легализация огнестрельного оружия в россии - страница 16,
Добрая книга москва - страница 5,
Перевод: Любовь Подлипская - страница 16,
Ежеквартальный отчет открытое акционерное общество «ВолгаТелеком» Код эмитента: 00137 А - страница 42,
Г. М. Мирончик - страница 2,
Пояснювальна записка до проекту обласного бюджету на 2012 рік - страница 6,
Юбилейные даты 2012 года - страница 3,
Краткое содержание дисциплины - Основная образовательная программа высшего профессионального образования Направление подготовки,
Руководство для начинающих фей • Предисловие • введение • применение «историй про энни» - страница 15,
Филип Пулман Янтарный телескоп - страница 6,
Ослопова Юлия Владимировна ассистент Макаров Максим Анатольевич ст лаб. Малкова Мария Игоревна > к м. н., ст лаб. Кириллова Венера Вячеславовна Пропедевтика внутренних болезней учебно-методическое пособие - страница 2,
Университеские исследования, 2011,